Майя Коба: колаж – шифр незламності і генетичний код України

Мистецтво як дзеркало епохи: код ідентичності Майї Коби

Цікавим елементом експозиції на престижному CUTOUT COLLAGE FESTIVAL 2025 стала монументальна робота «Без назви (Код ідентичності)». Саме цей твір був обраний для представлення в Києві у Національному музеї «Київська картинна галерея», ставши квінтесенцією її досліджень національного та особистого коду України.

Важливо зазначити, що фестиваль CUTOUT, заснований Аннет Сагаль та Катею Ситою, став ключовою платформою для осмислення ідентичності в умовах глобальних змін. Робота Майї Коби ідеально вписалася в цю концепцію, ставши частиною світової дискусії про те, як нація зберігає свою самосвідомість.

Головна виставка фестивалю представлена в Національному музеї «Київська картинна галерея» та налічує 133 митці учасники. Куди відібрали одну з робіт Майї Коба, це ліва картина – назва «Шепіт квітів» 2025 рік, папір, фотодрук дизайнерський ватман., 20*15 см.

Жіноче обличчя, вкрите бавовною і весняними квітами, наводить на думку про тишу, мʼякість і прихований біль. Метелики та зелень ростуть через пам’ять про війну, перетворюючи рани на надію. Між світлом і тінню зберігається код – пам’ять міста, що говорить мовчанням. Софія стоїть у тиші каштанів, огорнута бавовною, як оберегом ніжності й незламності. У цій тиші проростає нове відчуття себе.

Світло крізь біль: розшифрування українського ДНК у колажах

Серія робіт Майї Коби (https://www.facebook.com/mayya.koba), створена спеціально для CUTOUT 2025, перетворює колаж на своєрідну «археологію пам’яті». Таким чином, вона поєднує фрагменти реальності, що створюють багатошаровий, живий «генетичний код» України сьогодення.

«Ця серія колажів — особистий і водночас національний маніфест, у якому переплітаються три ключові виміри української ідентичності: нація, культура та політика»

Передусім, в основі серії лежить концепція вишивки як шифру — древнього носія пам’яті. У першій картині, що відкриває серію, вишитий символ, подібний до магічного оберегу, містить закодовану назву «Україна» . Це не просто орнамент, а первинний знак роду, матриця, з якої розгортається кожен наступний образ.

Нація: у пошуках Берегині та незламності

У роботах художниці Нація проявляється через потужні та емоційні символи. Зокрема, на одній із робіт ми бачимо монумент «Батьківщина-Мати» (Берегиня), увінчаний червоним вінком, як вічну охоронницю Києва та всієї України, навколо якої буяють сакральні квіти – лаванда, шафран, маки . Водночас, у центральній композиції, що нагадує анатомічне серце, б’ється незламність. На тлі скульптурних янголів та крил, серце набуває форми карти України, забарвленої у синьо-жовті кольори, яка тріскається, але не розколюється . Відтак, ангели та метелики символізують світло, надію та духовне відродження, навіть попри глибоку травму.

Культура: київські символи та сакральне цвітіння

Культура виражена у колажах через впізнавані пам’ятки Києва, орнаменти та природні образи. Саме так, символіка вишивки переплітається з листям каштанів, квітами, що є живим втіленням української весни та культурної спадщини. Наприклад, на колажах можна помітити архітектурні елементи та сакральне цвітіння, яке є свідченням циклічності життя і краси, що не згасає .

Політика: болючий вибір свободи та стійкість

Тема Політики в колажах Майї Коби розкривається через сучасні реалії війни. Один із найбільш пронизливих образів – це зображення снаряда, вкритого яскравими метеликами Морфо та листям, що ніби «обростає» життям, перетворюючи зброю на об’єкт, з якого проростає надія. Це метафора переосмислення, коли краса і тендітність природи протиставляються руйнівній силі .

Крім того, в іншій роботі, на тлі безкрайніх пшеничних ланів, що асоціюються з українським хлібом і життям, зображений мішок, огорнутий терновим вінцем, який пронизує якір, а поряд палахкотить вогонь . Таким чином, цей образ символізує біль, блокаду, випробування, але також і стійкість духу, загартованого в боротьбі за свободу.

Майя Коба: авторське бачення незмінного пульсу

Кожен колаж художниці – це частина одного великого тіла, однієї історії, одного пульсу. У результаті, серія робіт Майї Коби створює її авторське бачення того, як виглядає український код ідентичності сьогодні: болючий і водночас світлий, древній і сучасний, травмований, але незмінно живий.

Особливо це актуально, коли світ продовжує ставити питання: чи можливо зберігати ідентичність нації, залишаючись аполітичним? Мистецтво Майї Коби дає відповідь: ідентичність — це усвідомлений вибір, який є і культурним, і політичним актом. Її колажі – це шифр, який варто прочитати.

Читайте про цікаві виставки в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny