За межами киснево-азотної самовпевненості: Філософія «Інших світів» Сергія Свідерського

Автор: Alex Veritas

Людство — явище, до болю звикле до свого існування. Ми замкнені у вузькій смузі комфортних температур, під тиском киснево-азотної атмосфери, яку помилково вважаємо єдино можливою ареною для життя. Іржавіє залізо, псується їжа, матерія невпинно розпадається, а ми, дивлячись на це нестійке, швидкоплинне середовище, дозволяємо собі самовпевнено судити про весь Всесвіт. Ми не можемо навіть приблизно уявити, яким сприятливим і досконалим може бути світ для існування форм, відмінних від нас.

Але що, якщо світ не є виключно білковим? Що, якщо існують вуглецеві світи, силіконові цивілізації чи життя, побудоване на енергетичних принципах, незбагненних для нашої біології? Ми говоримо про Інші світи, інші виміри, які можуть існувати не лише на краю нашої виміряної галактики, але й, можливо, у паралельних площинах, докази проявів яких майже знайдені у суворій науці.

Проте найвеличніший «інший світ» — той, що існує за межами нашої людської уяви. Наше мислення привчене постійно порівнювати незрозуміле зі звичними явищами: вода, повітря, світло. Ми накладаємо свій шаблон, свій біологічний фільтр на грандіозність можливого існування, через що наша здатність до справжнього бачення атрофується.

Виклик для уяви: Інші світи Сергія Свідерського

Художник Сергій Свідерський кидає нам виклик, пропонуючи не просто виставку, а серію візуальних натяків. Його серія малюнків «Інші світи» — це не спроба ілюстрації наукової фантастики. Це, перш за все, дослідження меж самої людської уяви.

На цих полотнах ми бачимо форми, які не мають аналогів у нашій реальності. Це не «не-людське», це «настільки інше», що вимагає від глядача деконструкції звичного візуального словника. Художник не дає відповіді; він відкриває двері. Його образи функціонують як своєрідна «візуальна філософія», що пропонує нам тимчасово відмовитися від домінуючої картини світу.

Справжня магія мистецтва Свідерського полягає у його здатності створити простір співтворчості.

У кожної людини є своє власне бачення, свій прихований особистий всесвіт. Коли ці внутрішні світи поєднуються з графічними фантазіями автора, народжується індивідуальний, неповторний світ можливого існування. Картини Свідерського стають каталізатором, запускаючи у глядачеві процес формування особистісного досвіду бачення іншого життя в його найнеочікуваніших проявах.

Ця виставка — запрошення до ментальної подорожі. Потрібно прийти не з бажанням просто подивитися, а з готовністю відкрити у собі нові виміри сприйняття.

Контекст і діалог: «Шляхи небесні, дороги земні…»

Світ Свідерського чудово резонує із загальною виставковою концепцією. Нещодавно, 15 вересня, у Республіканському домі актора відкрилася масштабна експозиція «Шляхи небесні, дороги земні…». Ця подія об’єднала мистецтво трьох київських майстрів — Валерія Франчука, Марії Франчук та Сергія Свідерського.

Якщо роботи Валерія і Марії Франчуків можуть схиляти до емоційного та духовного діалогу із земним і небесним шляхом, то творчість Свідерського є тим самим філософським містком до невідомого, до абсолютної позамежності. Його «Інші світи» доповнюють загальний ансамбль, змушуючи глядача поєднати поетику внутрішнього шляху (земного і небесного) з безмежністю зовнішнього існування (інших світів).

Бажаємо Вам гарного перегляду і свого власного, глибинного відкриття інших вимірів, пов’язаних із цією захоплюючою та глибоко філософською темою.

Відстежуйте цікаві виставки разом з Українським арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/afisha