Історія української художниці, яка завойовує серця США

Коли здається, що у світі залишаються лише політика й війна, саме мистецтво може говорити гучніше за будь-які новини. Воно несе емоції, пам’ять і надію. І саме мистецтво стало мовою, якою українська художниця Ганна Чекоданова (https://www.facebook.com/HannaCh.Ukrainian.Art.In.USA/) розповідає Америці про свою країну.

Перший дотик до Петриківки

Їй було лише десять, коли вона вперше побачила петриківський розпис у подруги. Це було кохання з першого погляду — не до людини, а до кольорів, ліній і живої енергії традиції. Вона так наполягала, щоб її взяли на заняття, що викладачі не змогли відмовити. І не помилилися: перша ж робота принесла їй перемогу на конкурсі. З того моменту інші хобі просто зникли, а петриківка стала мовою, якою Ганна навчилася говорити зі світом.

Мистецтво, яке пережило війну

Після початку повномасштабної війни Ганна змушена була виїхати з України. Її новим домом став Даллас, штат Техас. Тут, де мало хто знав про петриківський розпис, вона побачила не перешкоду, а можливість. Її пензель не замовк — навпаки, заговорив ще голосніше. Американські глядачі вперше побачили яскраві картини з квітами й символами, у яких оживає українська культура.

Петриківка як культурна дипломатія

Петриківський розпис виник у XVIII столітті на Дніпропетровщині. У 2013 році він був внесений до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Ця техніка — унікальна: тонкі мазки, виконані пензликом із котячої шерсті, створюють візерунки, які неможливо підробити друком.

Ганна Чекоданова робить петриківку зрозумілою й сучасною для світу, зберігаючи автентику. Її роботи — це не лише прикраса інтер’єру, а й культурна дипломатія, яка показує Україну крізь красу та символіку. Символом цього стала виставка у Dallas City Hall, що відбулася в серпні 2025 року.

Виставка мала великий успіх: її відвідали сотні людей, серед яких були як представники української громади, так і американці, які вперше відкривали для себе Петриківку. Експозицію широко висвітлювали місцеві телеканали, газети та радіо, називаючи її «новим вікном у світ українського мистецтва». Багато відвідувачів відзначали, що картини Чекоданової не лише вражають яскравістю, а й несуть глибокий духовний сенс.

Благодійні воркшопи у Далласі

Окрім виставок, важливою частиною діяльності Ганни Чекоданової у США стали благодійні воркшопи. Вони перетворилися не лише на простір творчості, а й на зустрічі, що об’єднують українців та американців довкола спільної мети — підтримки України.

Зібрані кошти з таких майстер-класів спрямовуються на допомогу українським військовим. Кожен воркшоп — це подія, де панує особлива атмосфера: легкість і натхнення поєднуються з глибоким змістом, а мистецтво стає формою вдячності та солідарності.

Учасники відзначають високий рівень організації та майстерність художниці. Для когось це знайомство з Петриківкою вперше, для когось — теплий дотик до дому. Але для всіх — це досвід, що залишає по собі не тільки готову роботу, а й відчуття причетності до великої справи.

Міжнародне визнання

Ганна Чекоданова неодноразово доводила, що українське мистецтво здатне підкорювати світ. Її картини отримували перемоги та гран-прі на престижних міжнародних конкурсах у Празі, Барселоні та Торонто. Такі нагороди — це не лише особистий успіх художниці, а й свідчення того, що українська культура знаходить відгук у серцях людей у різних країнах.

Відкриття для Америки та опора для громади

Американці з подивом відкривають для себе Петриківку: витончені орнаменти настільки довершені, що дехто спершу навіть не вірить у їх ручне виконання. Та коли бачать процес створення картин і відчувають енергію живого пензля, сумніви зникають.

Для української громади у США творчість Ганни стала чимось більшим, ніж мистецтво. Це — місток додому, символ коріння й спільності, нагадування про те, що традиція живе навіть за тисячі кілометрів від рідної землі.

Ганна Чекоданова — не лише талановита художниця, а й справжній культурний посол України. Її картини розповідають світу про країну, яку неможливо зламати. Вони доводять: краса — це теж форма опору, а мистецтво — мова миру, що здатна об’єднати серця на відстані океану.

Відстежуйте цікаві виставки разом з Українським арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/afisha