Обійми, що рятують світ: мистецтво Світлани Волокітіної

Автор: Alex Veritas

Бувають картини, які не просто прикрашають стіни, а зупиняють час. Нещодавно у Центральному будинку художника відбулася знакова подія — виставка «Діти – Дерево Життя». Цей проєкт став не просто експозицією, а філософським простором, де через образи дітей митці осмислювали українську ідентичність, наше коріння та майбутнє. Серед розмаїття глибоких робіт мою особливу увагу прикувало полотно художниці з Одеси — Світлани Олександрівни Волокітіної. Її картина «Обійми», створена у 2025 році, стала для мене справжнім емоційним центром усієї виставки.

Мить абсолютного захисту на полотні

Дивлячись на цю роботу, виконану олією на полотні, мимоволі затамовуєш подих. Перед нами — дитина, яка міцно пригортається до дорослого. Ми не бачимо обличчя того, хто тримає дівчинку, і в цьому криється геніальна універсальність образу. Це може бути мама, яка щойно повернулася з далекої дороги, або батько, чиї руки стали єдиною надійною фортецею у буремному світі.

Художниця майстерно використовує м’яке освітлення, що огортає фігури золотавим сяйвом. Позаяк основний акцент зроблено на очах дівчинки, глядач миттєво зчитує цілу гаму почуттів: тут і полегшення, і легкий смуток, і та сама беззастережна довіра, яку можна зустріти лише в дитинстві. Світлана Волокітіна зуміла впіймати ту невловиму мить, коли весь зовнішній світ перестає існувати, залишаючи лише тепло людського контакту.

Символізм деталей та сила кольору

Варто звернути увагу на контраст фактур. Груба шкіра рюкзака на передньому плані нагадує про шлях, дорогу та, можливо, вимушені мандри, які стали частиною нашої сучасної реальності. Однак ніжність рожевого светра дитини та її тендітні пальці, що вчепилися в плече дорослого, перемагають цю «важкість» побуту.

Крім того, колірна гама фону — розмита, тепла, сонячна — створює відчуття безпечного кокона. Художниця наче підказує нам: попри всі виклики, які несе стовбур нашого «Дерева Життя», саме в таких обіймах проростає надія. Завдяки впевненим мазкам олії, полотно виглядає живим, дихаючим, воно ніби випромінює тиху музику спокою.

Діти як дзеркало нашої відповідальності

У контексті виставки «Діти – Дерево Життя» робота Світлани Олександрівни звучить особливо потужно. Як зазначають куратори проєкту, крона нашого національного дерева — це те, що тільки формується в серцях дітей. Отже, «Обійми» — це не просто побутова сцена. Це маніфест про те, що майбутнє України залежить від того, наскільки міцно і ніжно ми тримаємо наших дітей сьогодні.

Безумовно, ця картина змушує кожного глядача прожити власну історію. Вона не дає готових відповідей, але ставить найважливіше запитання: що ми залишимо після себе, крім спогадів про теплий дотик? Саме через такі чесні та щирі твори ми відчуваємо найбільш непідробну правду про себе як про націю.

Замість висновку

Творчість Світлани Волокітіної — це рідкісне поєднання технічної майстерності та глибокого психологізму. Картина «Обійми» залишає післясмак світла і віри в те, що любов є сильнішою за будь-який метал чи обставини. Після відвідування виставки залишається стійке переконання: поки ми здатні на таку ніжність, наше дерево життя неодмінно буде квітнути.

Виставка всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя» була відкрита для глядачів, проходить на 3-му поверсі Центрального Будинку художника, вул. Січових стрільців 1-5, Київ до 07 грудня 2025

Організатор Всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя»: Національна спілка художників України. Кураторка проєкту: Тамара Чернявська

Офіційний промо партнер: перша українська мистецька агенція Art Fine Nation (https://www.artfinenation.com/).

Читайте про цікаві виставки в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny