Давид Багалішвілі: кольоровий лабіринт мрії та геометрія душі міста

Ліва картина – назва – Повернення, олія, полотно, 50*70 см, 2024 рік. Права картина – назва – Шут, олія, полотно, 60*70 см, 2022 рік.

Автор: Alex Veritas

Давид Багалішвілі (https://www.instagram.com/dato.artist) – це ім’я, яке, безумовно, заслуговує на окрему сторінку в історії сучасного образотворчого мистецтва України та Грузії, адже саме ці дві землі сформували його як митця. Його творчість — це потужний, багатошаровий живописний потік, де емоція стає кольором, а світло – об’ємом. В результаті перед нами постає художник, чий стиль неможливо сплутати, чия палітра виходить за рамки звичайного сприйняття реальності. Справді, кожна його робота — це не просто картина, це двері до паралельного виміру, де місто дихає, фігури танцюють, а лінії говорять.

Міста, які танцюють: феномен «геометричної експресії»

Головною візитівкою Багалішвілі, як видно з його робіт, є його неповторне бачення міського пейзажу. Міста на його полотнах — це не статичні декорації, натомість це живі організми, складені з яскравих, наче вітражних, площин. Зокрема, на картинах із зображенням забудови ми бачимо, як будинки нахиляються, зміщуються і накладаються один на одного, створюючи ілюзію хаотичного, але ідеально збалансованого руху. Приміром, у роботах, де домінують сині, оранжеві та червоні відтінки, створюється відчуття вечірньої або нічної таємниці, де лише поодинокі вікна випромінюють тепле, інтимне світло, а відтак запрошують глядача зазирнути всередину цього «лабіринту мрій».

Ліва картина – назва – Очікування, олія, полотно, 70*100 см, 2025 рік. Центральна картина – назва – 20 років пізніше, олія, полотно, 70*100 см, 2025 рік. Права картина – назва – У лабіринті снігів, олія, полотно, 50*70 см, 2024 рік.

Цей стиль можна охарактеризувати як «геометричний експресіонізм», де структура кубізму поєднується з насиченою емоційністю експресіонізму. Крім того, використання рельєфної, пастозної техніки — густих мазків, які утворюють відчутну текстуру — додає полотнам ще більшої глибини та динаміки. Отож, глядач відчуває не лише колір, а й матерію, занурюючись у картину на тактильному рівні.

Люди у потоці: кольорова симфонія руху

Окрім міських пейзажів, також особливе місце у творчості митця займає зображення людини та її місця у вирі буття. Картини з фігурами людей, що крокують вулицями, є яскравим прикладом. Зверніть увагу, що обличчя персонажів часто залишаються нечіткими або затіненими, проте їхні силуети та одяг вибухають чистими, контрастними кольорами — червоним, жовтим, синім, оранжевим. Слід зазначити, що фігури не просто йдуть, вони розчиняються і знову матеріалізуються у кольоровому міському шумі.

Ліва картина – назва – Літні танці, олія, полотно, 50*70 см, 2024 рік. Права картина – назва – Прогулянка, олія, полотно, 40*60 см, 2024 рік.

Цей прийом, зрештою, перетворює натовп на метафору сучасного життя: кожен індивід є унікальною спалахом кольору, але водночас він є частиною спільного, динамічного потоку. Наприклад, у роботі з танцівницями на червоному тлі ми бачимо вивільнену енергію, чистий рух. Жінки, зображені з шаленою динамікою, здається, порушують межі полотна. Таким чином, фігури втрачають свою анатомічну реальність, але набувають потужної, майже містичної енергії.

Філософія кольору та текстури

Давид Багалішвілі, без сумніву, є майстром кольору. Його палітра не просто яскрава, вона вібруюча. По-перше, художник сміливо використовує відкриті, чисті кольори, поєднуючи їх у несподівані, але гармонійні контрасти. По-друге, він майстерно працює зі світлом, яке, здається, випромінюється зсередини самих мазків. Світло на його картинах часто ірраціональне: воно не прив’язане до одного джерела, навпаки, воно розлите по всій композиції, підсвічуючи то один, то інший елемент, що, своєю чергою, надає зображенню глибини та багатозначності.

Окрім того, важливо згадати його звернення до нефігуративного мистецтва. Зокрема, робота із зображенням людини у шоломі, оточеної літерами, демонструє його глибинний зв’язок із символізмом та метафізикою. У цьому контексті, літери та геометричні символи виступають не як текст, але як елементи космічного порядку, що підкреслюють філософський вимір творчості митця.

Творчий шлях: від монументаліста до живописця

Народившись у Грузії (Сігнахі, 1963), Давид Багалішвілі з 2006 року живе і працює в Україні, що, звичайно, додало його мистецтву особливого колориту. Його початковий досвід у монументальному живописі та роботі для інтер’єрів, зокрема сакральних, очевидно, сформував його любов до великих форм, текстури та інтенсивного кольору. Власне кажучи, саме цей досвід допоміг йому перейти до станкового живопису, де його майстерність розкрилася у повній мірі. Він є членом Грузинської Міжнародної Федерації мистецтв, також його роботи успішно представлені на міжнародних аукціонах.

Підсумовуючи, творчість Давида Багалішвілі — це справді захоплююча подорож до світу кольору та емоції. Його картини — це динамічне відображення сучасності, де кожна лінія, кожен колірний блок слугує для вираження глибоких внутрішніх переживань. Вони не просто прикрашають простір, навпаки, вони змушують глядача відчувати, думати і, безперечно, захоплюватися.

Знайомтесь з Сучасними художниками в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/suchasni-khudozhnyky