Коли минуле дивиться в твої очі: таємниця жіночої сили в роботах Олени Голембовської

Мистецтво — це не лише відображення сьогодення, а й міст, що з’єднує нас із предками. Це особливо відчутно у творчості української художниці Олени Голембовської (https://www.facebook.com/Golembovska), чиї роботи перетворюються на діалог із минулим, з давньою історією Українських земель. Її нова картина, «Праматір на зв’язку», створена для проєкту «Мозаїка спадщини України», — це не просто полотно, а глибока розмова про коріння, що тримає нас на рідній землі.

Коріння, що нас тримає

Шлях до «Праматері» почався з іншої роботи — картини «Коріння, що нас тримає». Вона була спробою художниці віднайти те, що дає українцям незламність. На полотні — поле соняшників з оголеним корінням, яке йде глибоко в землю. Олена думала, що знайшла відповідь. Але коли картина була готова, вона зрозуміла, що хоча коріння існує, його суть залишається загадкою. Що саме передалося нам від тих, хто жив тут тисячі років тому?

Ці запитання змусили художницю шукати сліди жінок в українській історії. Вона не шукала міфічних героїнь, а прагнула знайти реальних жінок, чия пам’ять живе в наших тілах. Так Олена Голембовська відкрила для себе воїтельок Північного Причорномор’я, яких античні автори називали амазонками, а на наших теренах — Косачками. Ці жінки тримали зброю так само впевнено, як і чоловіки, захищаючи свою землю, дітей і свободу. Їхніх імен не залишилося, але їхній код витривалості, мужності та здатності боротися зберігся в генах сучасних українок, що яскраво підтверджує сьогодення.

Праматір на зв’язку

Саме з цього усвідомлення народилася картина «Праматір на зв’язку» — перша у серії «Українські амазонки-Косачки». Це данина пам’яті як давнім Косачкам, так і сучасним українським жінкам, які щодня відстоюють наші цінності. На полотні зображена молода Косачка, ватажок племені. Вона дивиться крізь тисячоліття, ніби знаючи щось, що ми забули. І що б не говорили, з якої б точки ви не дивились на неї, її очі завжди зустрічаються з вашими. Вона дивиться прямо в серце — тихо, але наполегливо.

Очі Праматері сповнені тисячолітньої пам’яті, сили та любові до життя. Ця картина — це візуальне втілення незламного духу. А сучасні навушники та мікрофон, зображені поруч із її тіарою, є символом того, що тисячолітній зв’язок поколінь не втрачено. Вона говорить із нами просто зараз, а її голос лунає з глибини віків.

Для Олени Голембовської ця картина стала особистим запитом, розмовою з тими, хто був до нас. Вона прагнула зрозуміти їхній побут, традиції, їхню силу, яка передалася сучасній українській жінці. «Хто ви? Звідки у вас така тиха і непохитна сила?» — ці запитання художниця ставить своїй Праматері, намагаючись збагнути, завдяки чому українська жінка стоїть, коли земля тремтить під ногами.

Зустріч із собою

Виставка «Мозаїка спадщини України» — це унікальна можливість зустрітися з мистецтвом, яке змушує думати. Якщо ви зупинитесь перед картиною «Праматір на зв’язку» і зустрінетесь з Праматір’ю поглядом, ви, можливо, почуєте її голос, що йде з глибини часу. А можливо — і свій власний.

Читайте ще про творчість сучасних Українських художників в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво»  –  https://art.oksamyt.org/category/suchasni-khudozhnyky