Творчість Ніни Гаврилко – це тонка рівновага між театральною образністю і камерною живописною лірикою

Автор: Тамара Маркелова, фото з особистого архіву Ніни Гаврилко

 Іноді творчі знайомства трапляються зовсім несподівано, але залишають по собі відчуття давньої спорідненості. З Ніною Анатоліївною Гаврилко (https://www.instagram.com/gavrilko_nina/), я зустрілася у Кракові під час одного творчого відрядження. Ми познайомилися, розговорилися, заприятелювали. Як виявилося, ми обоє любимо чорний гіркий шоколад, музику і живопис.

Ця зустріч залишила дуже тепле враження та бажання поділитися з читачами цим особливим знайомством і розповісти про жінку, яка дивиться на світ не лише очима художниці, але й відчуває його божественну чарівну душу.

Ніна Гаврилко – яскрава представниця українського театрального мистецтва, художниця, членкиня Національної спілки художників України. Вона закінчила Київський художній інститут, де здобула ґрунтовну академічну освіту. Її професійний шлях тісно пов’язаний із театром, педагогікою та образотворчим мистецтвом. Свого часу художниця працювала художником-постановником у системі Держтелерадіо, викладала у Київській дитячій художній школі, очолювала культурно-мистецький центр у Дарницькому районі столиці. Вона також була головним художником театрального осередку «Бенефіс», співпрацювала з Київським театром оперети, викладала батик у культурному центрі «Ярославна», а пізніше передавала свій досвід студентам Київського національного університету культури і мистецтв.

Театр відіграв важливу роль у її творчій біографії. Ніна Гаврилко створювала сценографію та костюми для вистав за творами Рустама Ібрагімбекова, Ніла Саймона, Карло Ґольдоні, Едуардо де Філіппо, а також для постановки драми Івана Франка «Украдене щастя». Працювала художником-постановником науково-популярного фільму про Миколу Куліша, створеного на студії «Київнаукфільм».

Унікальність творчого підходу мисткині полягає у її гострій спостережливості, глибокій емоційній чутливості та вмінні трансформувати особисті враження у виразні художні образи. В роботах Ніни Гаврилко ці риси виражені з особливою силою. Її композиції вирізняються витонченістю та декоративністю, де ключову роль відіграють ритмічне чергування ліній, гармонійне поєднання кольорів та стилізовані форми. Художниця майстерно відходить від простого копіювання об’єктів, зосереджуючись на передачі суті – емоційного забарвлення та цілісного образу. «Незважаючи на те, що я митець загалом реалістичного спрямування, але абстрактні роботи дають незвичайний колорит у живописі, ніби свободу від предметів», – говорить Ніна Анатоліївна.

Зліва – направо, перша картина «Осінній туман», 2026, серія «В парку», полотно, олія, 50*70 см., друга картина «Зимове сонце. Лавра», 2005, полотно, олія, третя картина «Теплий вечір», 2026, серія «В парку», полотно, олія, 50*70 см.

У її пейзажах відчувається поетична чарівність. Роботи «Зимове сонце. Лавра», «Осінній туман» і «Теплий вечір» наповнені ліричним настроєм і м’яким колоритом. У квіткових композиціях «Ніжність білих орхідей», «Кали на абстрактному тлі», «Гортензії так розквітають» панує декоративна витонченість і грайлива жіночність.

Зовсім інший настрій мають абстрактні роботи – «Абстракція на чорному», «Стихія», «Водоспад». У них художниця досліджує силу кольору і ритму, створюючи емоційні, майже музичні композиції.

Цікавою сторінкою творчості є батик. «Маски» та «Корали» – це роботи, де тканина перетворюється на символічний простір, що, можливо, перегукується з багаторічною театральною практикою мисткині. А колаж «Збережемо Арктику!» свідчить про її небайдужість до сучасних екологічних проблем.

Зліва – направо, перша картина «Ніжність білих орхідей», шовк, батик, 59*84 см., «То не хмаринки, то літа дари, гортензії так розквітають», 2016, полотно, олія, 50*50 см, «Корали», шовк, батик, 67*100 см.

Саме такі художники й формують живе полотно сучасної української культури: різноманітне, глибоке й поетичне, мов той квітучий «віночок», про який говорив український філософ і культуролог Володимир Личковах. І в цьому віночку творчість Ніни Гаврилко має свою особливу барву – професійну і дуже щиру.

Про талановитих Сучасних художників читайте в Українському онлайн видання «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/suchasni-khudozhnyky