ХУДОЖНИЦЯ, ЯКА ДИВИТЬСЯ КРІЗЬ ЧАС

Ганна Загорська перетворює українське килимарство на сучасний живопис

У кожній лінії — хребет Карпат. У кожному ромбі — пам’ять про руки, що ткали. У кожному полотні — розмова з предками. Саме так відчувається живопис Ганни Загорської, української художниці, яка взялася не просто зображати, а розшифровувати візуальний код нашої спадщини. Її роботи до другого підсумкового художнього конкурсу «Творчість та смак поколінь, який є частиною всеукраїнського авторського проєкту Ванди Орлової «Мозаїка спадщини України» — не просто данина традиції, а розмова про те, ким ми є.

Ганна Загорська не малює етнографію. Вона говорить мовою символів — свідомо, точно, з глибоким розумінням того, що килим для українця — не просто прикраса. Це молитва, це захист, це текст, у якому покоління залишали свої історії. І саме ці історії вона намагається переосмислити на полотні.

«Гуцульський килим» — живописна молитва в геометрії

Одна з картин, представлена у проєкті — «Гуцульський килим» (2025) — це сучасне переосмислення багатовікової традиції ткацтва на Гуцульщині. На перший погляд — абстракція: ромби, зигзаги, розетки. Але за цією строгістю — цілий світ. Мудрість гір, їхня стримана мова, пластика рельєфу, що наче сама диктує кольорову палітру: землисті відтінки, жовто-червоні акценти, прохолодна зелень. Тут все логічно: така кольорова гама — це не вибір дизайнера, це відлуння ландшафту.

Гуцульський килим ніколи не був просто предметом побуту. Це була сакральна тканина, в якій фіксували молитви, захисні формули, заклинання на здоров’я, родючість, добробут. І ця містична функція килима проступає в роботі Загорської — через ритм, симетрію, повторення. Килим стає не просто темою, а способом говорити про світ — впорядкований, глибокий, обернений до внутрішнього.

«Решетилівський килим» — квітуча земля як образ життя

Інша робота — «Решетилівський килим» (2025) — зовсім інша за енергетикою. Якщо «гуцул» — це тверда, геометрична молитва, то «решетилівка» — ніжний діалог із природою. Тут уже не геометрія, а органіка: стилізоване Дерево життя проростає крізь зображення реальних рослин, відтворених у барвах і формах Полтавського лісостепу. Барви — земляні, теплі, з природним зеленим тлом. А сама техніка виконання — з елементами «деркання», що створює ефект тканого простору.

Це не просто робота з орнаментом. Це — спроба передати мову природи, зашифровану у візерунках. Бо саме в таких орнаментах і жила народна філософія: у світлій формі — любов до життя, у темному контурі — межі, в стилізованій квітці — образ жінки, родини, роду. Решетилівський килим, як і сам ландшафт Полтавщини, спокійний, глибокий, родючий — і це дуже точно відображено в живописі Ганни.

Художниця, яка дивиться крізь час

Ганна Загорська не копіює музейні зразки. Вона не відтворює традицію — вона з нею розмовляє. Її підхід — це не реконструкція, а реконекція: занурення в символи, дослідження їхніх витоків, спроба зʼєднати минуле з теперішнім. Її роботи в проєкті — це образ, у якому сучасна художниця звертається до предків, ніби запитуючи: «Що ви хотіли передати мені цією формою?»

Це не випадково. Адже саме це і є суть «Мозаїка спадщини України» — не лише показати красу нашого народного мистецтва, а й відродити його глибинні смисли, розвінчати міф про примітивність «народного», побачити в ньому не фольклор, а філософію. Зміст. Мову символів, яка знову стає актуальною.

Проєкт обʼєднує митців, здатних не просто цитувати традицію, а вступати з нею в діалог. І Ганна Загорська — одна з тих, хто цей діалог веде візуально точно, делікатно, з великою повагою. Її картини — це не про декоративність. Це — про зв’язок. Про те, що у кожного з нас під шкірою — малюнок прабабусиного килима. У кожному з нас живе візерунок, у якому заховане: хто ми, звідки і куди йдемо.

Килим, який триває

Українське килимарство — це вишивка нашої історії. І саме так його сприймає Ганна Загорська: не як ремесло, а як форму пам’яті. Її живопис — спроба зберегти цей візерунок, перенести його на полотно, перетворити на сучасне мистецтво. І, водночас, залишити в ньому все, що вартувало зберегти.

Бо спадщина — це не те, що зберігається в скрині. Це те, що ми несемо в собі. І те, що ми можемо — як Ганна Загорська — передати далі: через фарбу, через форму, через тишу між орнаментами. Як це робили до нас. Як це робимо ми. Як це зроблять ті, хто прийде після.

Instagram сторінка Ганни Загорської @art_zagorska 

Про проект “Мозаїка спадщини України” читайте на сайті організатора – мистецької агенції Art Fine Nation. Ми створюємо унікальні арт заходи для творчого вираження та надаємо необхідну підтримку, в тому числі інформаційну в ЗМІ, щоби допомогти українським художникам заявити про себе і свою творчість.