«Піккардійська терція»: гармонія дитинства від Анни Шишман

Автор: Alex Veritas

Виставка «Діти – Дерево Життя»: від коренів до крони

Виставка «Діти – Дерево Життя», що відбулася у Центральному будинку художника, стала для мене, як для поціновувача, не просто оглядом художніх полотен, але й потужним культурним явищем. Це простір, де немов на філософській опорі, тримається наша національна ідентичність, сформована через універсальний образ Дерева Життя. Його коріння символізує предків, стовбур — виклики сучасності, а крона — наших дітей. Таким чином, проєкт став майданчиком, де митці не відірвані від реальності, а навпаки, ведуть глибокий діалог із часом. Саме тут проростає надія — не наївна, а вистраждана та осмислена.

Теплі барви «Піккардійської терції»

Особливе місце у цій експозиції займає робота художниці Шишман Анни Іванівни під назвою «Піккардійська терція» (полотно, олія, 2025 рік). Ця картина — справжнє візуальне свято, яке пропонує поглянути на дитинство крізь призму теплих, м’яких олійних барв. Варто підкреслити, що назва, яка відсилає до відомої української вокальної формації, безсумнівно натякає на гармонію та співзвуччя між трьома дитячими фігурами, що стали центром композиції.

Композиція та світло як наратив

На полотні зображені троє дітей у приглушеному, але теплому інтер’єрі. Посередині, дитина у яскравому светрі, зібраному з контрастних кольорових блоків (червоного, жовтого, синього), захоплено розглядає розгорнуту книгу чи альбом. Його голова схилена, фокусуючи увагу глядача на об’єкті його інтересу. Поруч із ним, ліворуч, стоїть найменша дівчинка, занурена у свої думки, а праворуч — старша дівчинка, яка ніжно тримає в руках ляльку. Крім того, її увага, здається, також прикута до книги.

Крім того, Анна Шишман майстерно працює зі світлом, що є ключовим елементом її художньої мови. Світло ллється із невидимого джерела, обережно торкаючись облич дітей та книги, створюючи атмосферу інтимності, зосередженості та затишку. Темний фон, де ледь проглядаються полиці чи шафи, підсилює цей контраст, отже, акцентуючи увагу глядача на центральній групі. Це світло несе в собі надію, вириваючи фігури дітей з навколишньої тіні.

«Терція» як символ співіснування

Ці троє дітей утворюють «терцію» — музичний інтервал, що звучить гармонійно. Саме цей мотив гармонії є головним посланням картини. Вони разом, вони занурені у спільну дію, і вони об’єднані спільним світом дитинства. Таким чином, «Піккардійська терція» стає потужною метафорою сім’ї, спільності та передачі знань і цінностей. Хлопчик, який читає, символізує стовбур, який передає знання; дівчата – це крона, що засвоює цей досвід.

Як поціновувач мистецтва, я бачу у цій роботі глибоке нагадування про те, що культура формує внутрішню опору нації, і що саме через образ дитини ми відчуваємо найбільш чесну, найменш викривлену правду про себе. Слід зазначити, що картина Анни Шишман не ставить гострих запитань про війну, але й дає тиху, впевнену відповідь про вічність: життя, знання та любов тривають. Її робота ідеально резонує із філософією «Діти – Дерево Життя», показуючи, що найдорожче — це гармонія, яку ми створюємо і оберігаємо для майбутніх поколінь.

Виставка всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя» була доступна для глядачів і проходила на 3-му поверсі Центрального Будинку художника, вул. Січових стрільців 1-5, Київ до 07 грудня 2025 року.

Організатор Всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя»: Національна спілка художників України. Кураторка проєкту: Тамара Чернявська

Офіційний промо партнер: перша українська мистецька агенція Art Fine Nation (https://www.artfinenation.com/).

Читайте про цікаві виставки в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny