«Мелодія, що зігріває душу»: воїн, бандура і пам’ять народу

Автор: Alex Veritas

Серед розмаїття фарб і смислів, представлених на всеукраїнському культурно-мистецькому проєкті «Мозаїка спадщини України» (авторства Ванди Орлової), особливим, пронизливим акордом вирізняється робота «Мелодія, що зігріває душу» молодої української художниці Аліси Путньої. Ця картина – глибока, емоційна історія про стійкість, пам’ять та незламну силу українського духу, виражена через образ воїна і звук бандури.

Шлях мисткині: повернення до джерела

Життєвий і творчий шлях Аліси Путньої є яскравим прикладом того, як мистецтво стає необхідним прихистком і способом осмислення світу. Розпочавши своє навчання у дитячій художній школі, а згодом продовживши його у Дніпропетровському фаховому мистецько-художньому коледжі, Аліса на деякий час відійшла від активної творчості. Проте, як часто буває з істинним талантом, у вирі життєвих подій вона знову повернулася до мольберта, знайшовши у малюванні життєво важливий спосіб виразити свої почуття, переживання та внутрішню силу. Її участь у значущих виставках, таких як «ПОКОЛІННЯ ВІЙНИ. ТРЕТІЙ РІК» (у Києві та Кракові), «Час Натхнення» (Київ), Всеукраїнському культурно-просвітницькому проєкті від Національної спілки художників України «Жінка. Мати. Брегиня» свідчить про глибоку залученість мисткині у сучасний культурний та соціальний контекст.

«Мелодія, що зігріває душу»: візуальна пісня про стійкість

Картина «Мелодія, що зігріває душу» (50*70 см, полотно, акрил, 2025 рік) — це потужне полотно, що втілює саму сутність української стійкості. У центрі роботи — постать воїна, в якому нерозривно поєднані мужність військового вишколу та вразливість його закритого обличчя і задумливого погляду. Він тримає в руках бандуру «Легенда» чернігівського типу, і цей інструмент стає ключем до його внутрішнього світу.

Саме через ці струни проходить нитка пам’яті. Кожен звук, який він видобуває, лікує його душу після найтяжчих випробувань, повертаючи до спогадів: про роки, проведені в окопах, про молодість, про найтепліші миті з родиною поруч. Образ цього воїна-бандуриста глибоко вкорінений у нашій культурі, він нагадує про козацьких бандуристів, які водночас боронили землю і зберігали культуру свого народу.

Художній сенс: динаміка фарб та символи дому

Емоційний стан та внутрішню боротьбу героя передає полотно, написане мастехіном у динамічних лініях. Ці лінії, що нагадують хвилі пам’яті, пульсують на полотні, змішуючи біль і надію, розпач і внутрішню силу. Колористика тла, виконана в насичених, контрастних кольорах, відтворює кольори українського прапора, але з експресивністю, що символізує боротьбу.

Поруч із постаттю, немов незмінний оберіг, висить рушник з вишивкою. Це потужний символ дому, родини та нерозривного зв’язку з рідною землею, що завжди залишається з людиною, куди б її не закинула доля.

«Мелодія, що зігріває душу» — це більше, ніж портрет. Це візуальна пісня про те, як мистецтво, а в даному випадку музика бандури, стає тихим прихистком. У ній оживають любов, пам’ять і надія, які зігрівають душу і дають сили жити й боротися далі, навіть у найважчі часи.

Мозаїка Спадщини: важливість проєкту

Ця знакова робота є частиною «Мозаїки спадщини України» » (https://www.artfinenation.com/виставки/виставка-пульс-нації-танець-і-музика) — авторського культурно-мистецького проєкту Ванди Орлової, покликаного відродити, зберегти та популяризувати багатогранну культурну спадщину нашої країни. Картина Аліси Путньої ідеально вписується у цей концепт, адже вона не просто зображує сьогодення, а й прокладає місток до історичної пам’яті та культурного коду нації.

Через глибокий, емоційний живопис, Аліса Путня дарує глядачеві можливість відчути, як мистецтво може бути потужною зброєю та ліками водночас, утверджуючи ідею про те, що незламність українського народу має не лише військове, але й глибоке культурне коріння.

Читайте про цікаві виставки в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny