Інна Мокрицька: як безмежна любов до мистецтва творить дива

Майстриня, яка «відкрила» свою творчість у Житомирі і перенесла її в Київ

Розповідаємо про яскраву особистість Інну Мокрицьку (https://www.facebook.com/Inna.Mokritska/) — майстриню декоративно-ужиткового мистецтва, художницю, колажистку, організаторку заходів і на додачу, невтомного фотографа мистецьких подій.

Своєю історією Інна доводить, що мрії мають здатність збуватися. Власне кажучи, про творчість вона мріяла з самого дитинства. Однак, лише після звільнення з офіційної роботи в Житомирі, Інна зробила сміливий крок: вона відкрила власну майстерню. Саме тут, у затишній атмосфері натхнення та дружби, вона провела понад сотню майстер-класів і об’єднала навколо себе талановитих місцевих митців. Її майстерня перетворилася на живий осередок креативу. А коли переїхала в Київ, продовжила та масштабувала свою творчість.

Палітра життя: від ляльок до створення власного бренду «Радість у капелюшку»

Творчий діапазон Інни Мокрицької вражає своєю багатогранністю. Безсумнівно, її художня натура не терпить рамок, що й дозволяє їй працювати одразу в кількох напрямках.

• Вона декорує одяг, перетворюючи звичайні речі на мистецькі об’єкти.
• Виготовляє інтер’єрні ляльки й мотанки, що несуть у собі тепло українських традицій.
• Пише яскраві, енергетичні картини у стилі Київського розпису.

Родзинкою творчості мисткині є створення різноманітних дизайнерських капелюхів, покази яких дарують глядачам радість і легкість. Декоруючи капелюхи цікавими, можливо непоєднуваними матеріалами та об’єктами, спонукали Інну до створення власного бренду «Радість у капелюшку”.

Проте, справжньою візитівкою Інни, що принесла їй визнання, стали її унікальні колажі-картини. Вони є ідеальною синергією текстилю, паперу та найдрібніших деталей, які художниця майстерно зшиває в єдиний, глибокий наратив.

Колажі як дзеркало епох і емоцій

Колажі Інни Мокрицької — це візуальні оповіді, у яких перетинаються сенси, емоції, енергія, минуле й сьогодення, а також фольклор і витонченість сучасності.  Зокрема, на наданих знімках можна побачити, як майстерно Інна використовує різні техніки та матеріали для досягнення потужного візуального ефекту.

«Суботнє чаювання»: підтримка спільноти Art Fine Nation (засновниця Ванда Орлова)

Один із колажів, виконаний на яскраво-червоному тлі, захоплює своєю динамікою та чуттєвістю, де художниця передає атмосферу затишного очікування суботнього чаювання. На годиннику вже двадцята — час, коли творчі серця збираються разом. Дівчинка тягне до себе смаколик, на столі — акуратний сервірований, келих вина, цукерки в долоні. Її усмішка промовляє більше за слова: ці зустрічі завжди наповнені теплом, щирістю та радісним передчуттям. Довкола — полотна знаних митців, які ніби оберігають простір і дарують натхнення жити, творити та формувати власний світ радості й краси.

Текстильні символи: «Борщ – нематеріальна культурна спадщина України»

Особливе місце у творчості Інни займають текстильні колажі. Один із них — об’ємна композиція «Ой де мій горщик, хочу зварити борщик», який передає стародавню культуру приготування борщу із раками. У господарочки є спеціальний горщик для приготування борщу. Один рак тікає від господині, а другий вже зварився і набув червоного кольору. Композиція створена на тлі великого помідора, який є невід’ємним градієнтом борщу. Краса українського колориту: квіти, фіраночка на кухні і охайна господиня, яка зварила дуже смачний борщ із раками та чекає на друзів, щоб пригостити їх своїм кулінарним шедевром. Використання вишивки, мережива та клаптиків тканини, з’єднаних у колажі, свідчить про глибокий зв’язок мисткині з національною культурною спадщиною. Це своєрідний «зшитий» оберіг, де кожен стібок несе пам’ять поколінь.

Народна глибина: «спадщина предків»

Надзвичайно потужний за змістом є колаж, присвячений народній тематиці під назвою “Зв’язок поколінь у танцях і музиці”, який передає живу силу української традиції, що переходить від серця до серця. У центрі — танцюристи в народних строях, об’єднані спільним ритмом та енергією предків. Навколо танцю розквітають орнаменти рушників і килимів — символи пам’яті та родової причетності. Поруч з’являється ангел, що благословляє мелодію й допомагає їй мандрувати в часі. У нижній частині — оберегові знаки й писанкові мотиви, які підсилюють ідею неперервності й оновлення традицій. Колаж поєднує пісню, танок та орнамент, нагадуючи: культура живе, доки її продовжують.У творі  присутні мотиви картини Людмили Вітковської, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслуженої майстрині народної творчості України. Мотиви, а саме: ангел, чарівна квітка з оком і візерунчастим стеблом використані з дозволу знаної художниці.

Фіксація мистецького життя та активна позиція

Інна Мокрицька не лише створює мистецтво, а й активно його поширює та популяризує. Крім того, вона є невтомним організатором: проводить виставки, творчі вечори та нетворкінги.

Її активна позиція підтверджується статистикою яка вражає. Співпраця з галереями Києва призвела до організації понад двадцяти різноманітних виставок, а лише у 2025 році вона сама взяла участь у більш ніж двадцяти колективних проєктах у різних амплуа: як художниця, колажистка, майстриня і, звичайно, фотограф. Інна завжди з фотоапаратом, фіксує творчі моменти та пульс мистецького життя.

За свою плідну діяльність та активну участь у фестивалях і арт-подіях мисткиня має численні подяки та відзнаки.

Мистецтво, що надихає

Інна Мокрицька — це не просто ім’я. Це бренд, що символізує багатогранність та нестримну любов до творчості. Її роботи, будь то дизайнерський капелюх чи текстильний колаж, наповнюють людей натхненням і роблять світ значно яскравішим. Отже, її колажі-картини, що «зшивають» мрію та реальність, стають метафорою самого життя: багатошарового, насиченого та нескінченно цікавого.

Читайте про цікаві виставки в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny