Серед могутніх дубів, скель і туману дніпрових порогів спить острів, який знає більше, ніж розповість. Це Хортиця — не просто географічна точка, а серце української духовності, жива пам’ять про минуле й точка енергетичної сили, яка пульсує крізь час. Саме цей острів надихнув українську художницю Світлану Польову на створення одного з найзнаковіших полотен її авторської серії Orbis — «Легенда про Перунів цвіт».
Художниця не просто передає міф — вона відтворює його живу енергію, перетворюючи легенду на візуальну медитацію. Тут немає випадкових ліній чи декоративних елементів. Кожен символ, кожен відтінок працює на занурення у простір, де магія та реальність поєднуються у спільному диханні.
Сакральна геометрія та сила місця
У центрі композиції — Перунів цвіт. Це не фантазія, а глибокий архетип, втілений у формі Квітки Життя — одного з найдавніших символів гармонії, циклічності й космічного порядку. У трактуванні Польової золоті пелюстки Перунового цвіту світяться внутрішнім сяйвом, розгортаючись у багатовимірну структуру. Це — образ життя, який постає з енергії самого Всесвіту, що щороку народжується в ніч Купала між зорями й землею.
Під квіткою — папороть, та сама, яка за легендою розквітає лише раз на рік, даруючи сміливцю захист, силу, здатність бачити приховане. Праворуч — мовчазні уламки кам’яного муру. Це — залишки фортеці чи святині, яка колись стояла на Хортиці. Вони вже не свідки, а знаки, вписані в тканину картини, як фрагменти минулого, що досі тримають пам’ять про Перуна, про силу, про зв’язок з предками.
Картина, яка промовляє до душі
Світлана Польова — одна з тих українських художниць, які шукають нові шляхи для візуального переосмислення національних міфів. У її авторському стилі Orbis сакральна геометрія переплітається з образами природи та духу української землі. Вона працює не лише пензлем, а й внутрішнім слухом, відчуваючи, де пролягла межа між видимим і невидимим.
«Легенда про Перунів цвіт» — не просто декоративне панно чи міфологічний сюжет. Це глибока розповідь про зв’язок людини з природою, з предками, з тими сенсами, які ми втрачаємо у щоденній метушні. Ця картина вчить дивитися глибше. Не лише очима — серцем.
Символіка, що відгукується в кожному
Розетки, схожі на руну Альгіз — це не лише декоративні знаки. У стародавніх культурах вони символізували захист, зв’язок із небом, енергію, яка несе оберіг. Квітка Життя — матриця буття, яка водночас і проста, і безмежно складна. Все це — мова світу, яку Світлана Польова змогла відчути, осягнути й перетворити на живопис.
Її полотна — це не лише зображення, а простори для роздумів. Коли дивишся на картину, стає зрозуміло: легенди — це не казки. Це глибока пам’ять про те, ким ми були й ким ще можемо стати.
Коли мистецтво говорить мовою духу
Картина «Легенда про Перунів цвіт на Хортиці» — це не просто шедевр. Це запрошення. Запрошення згадати свою землю, свою силу, свою спадщину. Вона нагадує, що легенди не закінчуються, вони продовжуються в нас.
І коли наступного разу будете на Хортиці, серед дубів і каміння, придивіться до тіней і моху. Можливо, саме там, у тиші купальської ночі, на вас чекатиме Перунів цвіт. А поки — дозвольте мистецтву Світлани Польової провести вас цією дорогою сили.
Зв’язатись з мисткинею можна через Інстаграм – https://www.instagram.com/my_world_my_mandala/#