ART CODE. Марія Башкірцева

Вона жила швидко. Писала палко. Малювала з одержимістю. І вірила: «Я народилася для слави».

Марія Башкірцева — феномен свого часу. Вона з’явилася в Парижі, мов метеор: яскрава, вільна, самодостатня. Поки дівчата її віку готувались до балів і шлюбів, вона студіювала в Академії Жуліана, малювала щодня до втрати пульсу й вела щоденник, що став безпрецедентним свідченням жіночої амбіції та самопізнання у ХІХ столітті.
Якби вона жила нині — її інстаграм був би галереєю потужних автопортретів і сміливих думок, а щоденник — бестселером із мільйонами переглядів. Але вона встигла все ще до того, як з’явилися селфі й соцмережі.

«Народившись жінкою, я виснажила енергію на суперечки з долею», — писала Башкірцева.
«Я хочу жити, жити! Мені так мало дано! А я могла би зробити так багато!»

Мистецтво як доказ існування

Марія народилася у 1858 році в Полтаві в аристократичній родині. Змалку виховувалась у Франції, Швейцарії, Італії. Її дитинство — це подорожі, вивчення мов, філософії, живопису. Вона не мала потреби виборювати освіту — вона її просто отримувала, з апетитом до знання і до життя.

Але попри космополітичне виховання, Марія завжди підкреслювала своє українське коріння. Неодноразово вбиралася в український стрій, про що залишились фотографії та згадки сучасників. Це була її естетика — ідентичність у кожному жесті.

В Академії Жуліана вона стала однією з найталановитіших учениць. За кілька років здобула визнання на Паризькому салоні — найвищій мистецькій інстанції того часу. Її картина «Зустріч» потрапила до Лувру. Башкірцева стала першою художницею з України, представлена в цій колекції. Її вважали спадкоємицею реалізму Курбе, але її живопис мав і щось особисте — внутрішню правду.

Вона писала дівчат, дітей, сцени з повсякдення — і все це було позбавлене пафосу. Своїх героїв вона не прикрашала, але зображала з такою глибиною, що глядачі не могли відвести погляду.

«Треба бути сильним, щоб показати життя як є — без прикрас. Але ще сильнішим — щоб побачити в цьому житті красу», — ці слова могли би бути її маніфестом.

Жінка, яка написала себе

Її щоденник — це не просто текст. Це документ епохи. У ньому — інтелектуальні пошуки, тілесні переживання, мистецькі амбіції й глибокий аналіз себе. У час, коли жінки ще не мали голосу, Башкірцева писала щиро й без цензури.

«Я щодня розчаровуюся у собі — і щодня починаю знову. Ця боротьба — і є моє життя.»

Щоденник Башкірцевої вийшов друком уже після її смерті — і викликав ефект вибуху. Його читали, ним захоплювались, його обговорювали. Для жінок кінця XIX століття це був перший голос, який сказав уголос усе, що вони відчували — про тіло, самотність, прагнення, творчість.

Її текст захоплював навіть філософів. Андре Жид писав, що цей щоденник відкрив у ньому глибше розуміння людської природи. А Октава Мирбо взагалі назвав її «найсильнішим жіночим голосом XIX століття».

Марія й смерть

Вона знала, що не встигне все. В юності захворіла на туберкульоз. Упродовж кількох останніх років свого життя — малювала і писала з розумінням кінцівки. Але з ще більшою пристрастю.

«Я не боюся смерті. Я боюся не встигнути. Бо я знаю — можу зробити багато.»

Башкірцева померла у 25 років. На її могилі на цвинтарі Пасі у Парижі — мармурова каплиця з автопортретом. Її друзі та учні поставили туди її образ — мовби нагадування: вона існує не лише у спогадах. Вона — у мистецтві.

Важлива як і ніколи

Сьогодні, коли світ переосмислює роль жінок у мистецтві, Башкірцева повертається в історію не як екзотичне ім’я, а як символ прориву.

У 2023 році її роботи знову експонувалися у Луврі, а українські мистецтвознавці готують проєкти, присвячені її спадщині.

Марія Башкірцева — це українська художниця, яка першою змусила Європу побачити в жінці не музу, а творця.

І хоча вона прожила коротке життя, її голос звучить сильніше, ніж тисячі промов. Бо вона не просто творила — вона залишила нам себе.

📌 Ця стаття є частиною циклу авторського циклу «ART CODE — ДНК українського мистецтва» – «Жінки, які творили українське мистецтво», що виходить у співпраці журналу «Оксамит» та мистецької агенції Art Fine Nation.