Чому солярісм не поміщається у фотографію

У цифрову епоху мистецтво сприймається передусім через екран. Ми звикли бачити картини в стрічці новин, на сайтах галерей, у підбірках «топ-робіт». І майже ніколи не замислюємося: чи все, що ми бачимо, насправді є твором?

Коли мене запитують, чому фотографії моїх картин не передають того, що відбувається з ними наживо, я відповідаю: справа не в якості зйомки.

Справа в тому, що солярісм не існує в одному стані.

Це багатошаровий живопис, у якому світло є не підсвіткою, а повноцінним учасником твору. Протягом дня картина змінюється — ледь помітно, але відчутно. Змінюється глибина, ритм, температура кольору. Поверхня починає «дихати». З’являються нюанси, які неможливо зафіксувати в одному кадрі.

Фотографія фіксує мить.
А солярісм — це процес.

На фото ви бачите лише один із можливих станів. Один відблиск, один кут, одну секунду взаємодії зі світлом. І саме тому цифрове зображення стає радше документом, ніж повноцінним досвідом.

У цій статті я свідомо додаю фотографії нової роботи «Сновидіння» в різних світлових станах. Придивіться до стежки й паркану — саме ці фрагменти дозволяють помітити зміну світла. Решта сюжету вислизає від об’єктива. Її неможливо впіймати камерою — лише людським оком у живому просторі.

Ванда Орлова (https://www.orlova-vanda.com.ua/), «Сновидіння», полотно, авторська техніка солярісм. 3 стани картини та хід тіні

Це принципова різниця.

Солярісм не можна «перегорнути». З ним потрібно зустрітися.
Підійти ближче. Змінити кут. Дати часу більше, ніж кілька секунд.

Мені довелося усвідомити: сучасний глядач часто дивиться швидко. І це не його провина — це ритм середовища. Але солярісм існує поза цим ритмом. Він розкривається лише тоді, коли є світло, простір і внутрішня пауза.

Нова робота «Сновидіння» — саме про це.
Про стан, який не зафіксований остаточно.
Про межу між видимим і тим, що лише починає проявлятися.

Вона створена у моїй авторській техніці солярісм і, як і всі мої роботи, відкривається глядачу лише в живому спогляданні. Фото можуть підказати напрям погляду. Але вони не замінять самої зустрічі.

Роботи, у яких світло працює як матеріал, не вміщуються в один цифровий кадр.

І, можливо, саме в цьому його сила.

Про Живопис читайте в Українському онлайн-виданні «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/pro-zhyvopys