Шарко Павло: ВПО – обличчя стійкості на тлі буремності

Автор:  Alex Veritas

Картина як діалог із викликами сьогодення

Виставка «Діти – Дерево Життя», що проходить у Центральному будинку художника, представляє мистецтво як простір, де перетинаються драматичні події сьогодення з баченням художниками минулого з теперішнім і майбутнім. Саме тому робота Павла Яковича Шарко під назвою «ВПО – внутрішньо переміщена особа» (полотно, акрил, 2022 рік) виступає сильним емоційним акцентом експозиції. На відміну від абстрактних роздумів, ця картина — прямий, пронизливий діалог із нинішнім часом.

Жінка з дитиною: портрет на межі світів

Полотно художника виконане у впізнаваній експресивній манері, де кольори та лінії підсилюють психологічну напругу. Справді, ми бачимо фронтальний портрет жінки з дитиною, яка притиснута до неї. Композиційно фігури займають більшу частину простору, тоді як фон є відображенням зовнішньої катастрофи. Жінка, ймовірно мати, дивиться прямо на глядача поглядом, у якому застигли виклик, втома та сталева рішучість. Насамперед, що вражає, це її очі: вони блакитні, але, через гру світла й тіні, здаються майже прозорими, ніби вона вже пережила і побачила більше, ніж може вмістити людська душа.

Кольори драми: між попелом та світлом

Якщо придивитися уважніше, колірна гама картини є ключовим елементом. Фігура жінки написана насиченими, контрастними тонами: яскрава фуксія чи рожевий колір одягу протистоїть темно-фіолетовому або чорному. Руки, які міцно тримають дитину, виділені червоними нігтями, що додає драматизму і, можливо, символізує кровні зв’язки та боротьбу за життя.

Тим часом, на задньому плані розгортається міський пейзаж, сповнений символів. Над міськими багатоповерхівками, виконаними у холодних сіро-блакитних тонах, височіє похмуре, буремне небо, пронизане помаранчевим, як відблиски пожеж чи вибухів. Таким чином, художник візуально втілює ідею розколу: між стійкістю внутрішнього світу матері та зовнішньою руйнацією.

Дитина як надія

Крім того, особливу увагу привертає дитина, зображена не детально, а як згусток яскравого золотаво-жовтого волосся, притиснутого до грудей матері. Це не індивідуалізований образ, а фундаментальний символ, що ідеально відповідає концепції виставки «Діти – Дерево Життя».

У цьому контексті дитина є самою головною цінністю, яку треба зберегти, я молодий пагін дерева, яке протистоїть буремному сьогоденню. Отже, ми бачимо, як мистецтво митця перетворює трагедію на символ незламності. Дитина, хоч і прихована, є сенсом, що тримає жінку на тлі палаючого світу. Цей образ підкреслює: життя триває попри все.

Художник і його діалог з архетипами

Павло Шарко у цій роботі не відірваний від реальності — навпаки, його полотно наповнене гострим діалогом із нинішнім часом. Це, безумовно, перегукується з думкою, що культура формує внутрішню опору нації. Художник не дає простих відповідей, але показує, як у найдраматичніших обставинах народжується вистраждана, осмислена надія.

Ця виставка, а особливо робота «ВПО – внутрішньо переміщена особа», змушує кожного глядача прожити самостійно питання: Про відповідальність. Про коріння. Про те, що ми лишаємо після себе. У підсумку, полотно митця є візуальним документом епохи, де материнська любов та дитяча беззахисність стають синонімами національної стійкості.

Відвідайте цю виставку, перегляньте роботу наживо?

Виставка всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя» доступна для глядачів і проходить на 3-му поверсі Центрального Будинку художника, вул. Січових стрільців 1-5, Київ до 07.12.2025

Організатор Всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя»: Національна спілка художників України. Кураторка проєкту: Тамара Чернявська

Офіційний промо партнер: перша українська мистецька агенція Art Fine Nation (https://www.artfinenation.com/).

Читайте про цікаві виставки в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny