Мистецький перформанс «Діалог Сковороди та Агнона»

Автор: Ванда Орлова

Коли через століття триває розмова: про перформанс «Діалог Сковороди та Агнона»

Є події, після яких не хочеться одразу повертатися до буденності. Не тому, що вони вражають масштабом чи кількістю відомих імен. А тому, що торкаються чогось значно глибшого — відчуття приналежності до великої культурної історії.

Саме таким для мене став перформанс «Діалог Сковороди та Агнона», який відбувся 2 червня в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка в межах міжнародного культурно-просвітницького проєкту «Рік Агнона в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка».

Для мене було великою честю отримати запрошення на цю подію від Марка Довева — голови представництва «Натів» (https://www.facebook.com/israelforyou/) в Україні та радника Посольства Держави Ізраїль в Україні. Але найбільше вразив не сам факт присутності на заході, а його ідея.

Що може об’єднувати українського філософа XVIII століття Григорія Сковороду та письменника, Нобелівського лауреата Шмуеля Йосефа Агнона, який народився в українському Бучачі? На перший погляд — небагато. Різні епохи, різні життєві шляхи, різні культурні контексти.

Але мистецтво має дивовижну здатність знаходити зв’язки там, де ми звикли бачити лише відмінності.

Саме тому постановка Народного артиста України Богдана Бенюка виявилася набагато більшою, ніж просто театральний перформанс. Незвичний формат подкасту, в якому Сковорода та Агнон зустрічаються в умовному сучасному ефірі, перетворився на справжню розмову про те, що хвилює людей незалежно від часу: віру, свободу, гідність, народ, право бути собою.

У блискучому виконанні Остапа Ступки та Георгія Хостікоєва ці історичні постаті перестали бути сторінками з підручників. Вони стали живими співрозмовниками, чиї думки дивним чином перегукувалися з питаннями, які сьогодні ставить собі кожен із нас.

І саме в цьому я бачу особливу цінність подібних культурних проєктів.

Сьогодні Україна говорить зі світом не лише мовою політики чи дипломатії. Вона говорить мовою культури. Через літературу, театр, музику, живопис ми розповідаємо про себе набагато глибше, ніж це здатні зробити офіційні заяви.

Проєкт «Рік Агнона» став яскравим прикладом такої культурної дипломатії. Його реалізували Посольство Держави Ізраїль в Україні, Ізраїльський культурний центр «Натів», Почесний консул Держави Ізраїль у Західному регіоні України Олег Вишняков, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Центр юдаїки.

І, мабуть, найважливіше, що цей проєкт не просто розповідав про видатного письменника. Він нагадував про багатошаровість української історії. Про те, що українська культура завжди була місцем зустрічі різних традицій, народів та світоглядів.

Цю ідею продовжували всі складові події. Хореографічні номери, створені заслуженою діячкою мистецтв України Ольгою Семьошкіною, тонко поєднували українські та ізраїльські культурні мотиви. Візуальний ряд, доповнений роботами заслуженого художника України Матвія Вайсберга, створював особливий емоційний простір, у якому театр, музика, пластика та образотворче мистецтво працювали як єдине ціле.

Для мене ця історія має ще й особистий вимір.

Саме в межах проєкту «Рік Агнона» проходила виставка «Єрусалим — Київ. Від А до Я», де я мала честь стати єдиною ілюстраторкою української частини експозиції. Тому фінальний перформанс став для мене своєрідним завершенням великої культурної подорожі, до якої були залучені митці, науковці, дипломати та всі, хто вірить у силу культури як інструменту взаєморозуміння.

Сьогодні, коли світ часто будує нові кордони, мистецтво продовжує будувати мости.

І, спостерігаючи за тим, як на одній сцені через століття зустрічаються Сковорода та Агнон, я ще раз переконалася: справжня культура не знає часових меж. Вона продовжує розмову навіть тоді, коли її творців давно немає поруч.

Головне — щоб були ті, хто готовий цю розмову почути.

Про цікаві Мистецькі новини читайте в статтях онлайн видання «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny