Між міфом і реальністю: як Майя Коба оживляє характерників

Є в українській історії сторінки, які більше нагадують легенди, аніж сухі факти. Одна з таких — феномен козаків-характерників. Воїни-чаклуни, наділені надприродними здібностями, вони є однією з найзагадковіших сторінок нашого минулого. Саме цей міф, що увібрав у себе силу і незламність українського духу, став джерелом натхнення для художниці-колажистки Майї Коби (https://www.facebook.com/mayya.koba). Вона взялася за складне завдання: не просто проілюструвати легенду, а спробувати розібратися, де закінчується реальність і починається міф.

Код непереможності: хто такі характерники?

У народній уяві характерники були особливою групою серед козаків. Їм приписували неймовірні здібності: уміння керувати стихіями, невразливість до зброї, дар зцілювати та передбачати майбутнє. Їх зображали як мудрих старців або обраних воїнів, що володіли таємними знаннями.

Історично існування «магічної касти» довести важко. У мемуарах мандрівників XVII–XVIII століть є згадки про козаків, яких турки і татари боялися через їхні «чари». Однак, швидше за все, це була містична інтерпретація їхніх видатних знань військової тактики, вміння орієнтуватися в степу та володіння секретами травництва. Завдяки цьому образ характерника став уособленням духовної сили та непереможності козацького війська. У мистецтві їх зображають як воїнів, які поєднують реальне й містичне.

Мистецтво як подолання міфу

Майя Коба у своїх роботах не просто переказує легенду, вона вдихає в неї нове життя. У її колажах мисткиня відтворює дух незламних воїнів. На одній з картин оживає міф про характерників. Вогонь у руках козака символізує внутрішню міць, духовну силу та незламність. Цей вогонь робив їх «невразливими» не так фізично, як психологічно. Музика кобзи нагадує про душевність та глибину козацької культури, а шабля та кінь — про постійну готовність до боротьби за рідну землю.

Ритм повторюваних образів створює відчуття множинності: характерники постають у різних іпостасях — воїни, музиканти, провидці. У цьому переплетенні реальності й легенди народжується символічний код української мужності, що живе в серцях і сьогодні.

Симфонія технік: витинанка і колаж

Митниця не зупинилась на одному лише колажі. В іншій роботі вона поєднала його з витинанкою, створивши багатошарове полотно, що відображає незламність українського народу. У центрі — образ козака на коні з піднятою шаблею, який символізує силу та готовність до бою.

Внизу композиції двоє козаків дивляться один на одного, тримаючи спільний меч. Це символ єдності, братерства та козацької присяги. Український тризуб, вплетений у композицію, стає знаком державності та непереможного духу. Рослинний орнамент навколо створює образ вічності та безперервності традиції.

Поєднання технік надає роботі контрасту: світло і тінь, минуле й сучасність, реальність і легенда накладаються одне на одне, утворюючи єдину історію. Це не просто візуальний образ козака, а й метафора сили народу, який зберігає внутрішній код ідентичності крізь століття.

Майя Коба доводить, що міфи та легенди — це не просто казки. Це жива пам’ять, що формує нашу свідомість. Її роботи — це нагадування про те, що справжня сила криється в духовності, єдності та готовності боротися за свою спадщину.

Читайте ще про творчість сучасних Українських художників в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво»  –  https://art.oksamyt.org/category/suchasni-khudozhnyky