Автор: Alex Veritas
Коли ми говоримо Костянтин Чернявський (https://www.facebook.com/konstantin.cernavskij/), більшість насамперед згадує його як чинного голову Національної спілки художників України. Це ім’я — символ активної культурної позиції, організаційної роботи та відповідальності за розвиток мистецької спільноти країни. Проте за цією важливою посадою стоїть ще одна ідентичність — Костянтин Чернявський-художник. Той, хто створює власний світ, де фарби говорять голосніше за слова, а мазки пензля стають пульсом життя.
Його картини — це не ілюстрація, а симфонія природи, перекладена на мову олійного живопису. У творчості Чернявського сучасна імпресіоністична традиція знаходить індивідуальний почерк, що заворожує фактурністю та насиченою палітрою.
Магія фактури: імпасто та енергія мазка
Творчий метод митця базується на техніці імпасто — густому, рельєфному нанесенні фарби. Олія і мастихін дозволяють йому буквально «ліпити» форму, створюючи картини, які відчуваються не лише візуально, а й тактильно. У цій енергії мазка криється динаміка, яку можна порівняти з живим диханням полотна.
Погляньте на його бузкові букети: тисячі мазків, що нагадують пелюстки, утворюють відчуття трепетного, ароматного цвітіння. Білий, лавандовий, насичено-фіолетовий і пурпурний кольори змішуються не на палітрі, а безпосередньо в оці глядача, створюючи живий візуальний ритм.
Колір і світло як мова емоцій
Світло в картинах Чернявського — не тло, а головний персонаж. Воно пронизує простір, пробивається крізь листя, відбивається від ягід, грає на поверхні пелюсток. У його полотнах світло стає емоцією, надає колориту глибини й об’єму.
В осінніх пейзажах тепла жовто-оранжева охра листя контрастує з яскраво-червоною кіновар’ю ягід калини. У квіткових композиціях сонячно-жовті квіти «світяться» зсередини, протиставляючись темному фону. Це не просто реалістичне відтворення — це живописна поезія, що працює з емоційним відчуттям моменту.
Квіти як портрети настрою
Флористика та пейзажі Чернявського — це більше, ніж жанр. Його квіти можна назвати портретами настрою: вони зберігають у собі відчуття весни, літа, швидкоплинної краси й одночасно — символізм надії та оновлення.
Бузок — його особлива тема. У відтінках лілового, білого та фіолетового він відтворює не лише візуальну красу, а й атмосферу аромату, відчуття ніжності й гармонії. Його натюрморти перегукуються з класичною традицією, але при цьому мають вираз сучасної експресії.
Костянтин Чернявський — приклад того, що за адміністративною роллю, відповідальністю й щоденною працею на благо спільноти завжди є особистість митця. Художник, який створює світ світла й кольору, і цим світом щиро ділиться. Саме ця двоїстість — керівник і творець — робить його постать особливою для українського мистецького ландшафту.
Знайомтесь з мистецтвом сучасних художників в Українському онлайн видання «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/suchasni-khudozhnyky