Микола Білик: магія пластики та шепіт вічності у бронзі

Автор: Alex Veritas

Мистецтво завжди було способом зафіксувати невловиме, проте у руках справжнього майстра воно стає мовою, зрозумілою без слів. Нещодавно у Центральному будинку художника завершилася знакова виставка «Діти – Дерево Життя». Цей масштабний проєкт став не просто експозицією, а справжнім філософським простором, де через образи дітей митці досліджували українську ідентичність та тяглість поколінь. Серед розмаїття живопису та інсталяцій особливе місце посіли роботи видатного Українського скульптора Миколи Білика, чиї твори стали тактильним втіленням затишку та спокою.

Гармонія стихій: «Біля моря» як символ спокою

Першою роботою, яка буквально зупиняє глядача своїм м’яким сяйвом, є скульптура «Біля моря» (1996). Виконана у поєднанні благородної бронзи та холодного мармуру, вона створює дивовижний візуальний резонанс. Перед нами — два образи, що відпочивають на березі, проте автор не прагне до детального реалізму. Навпаки, Микола Ілліч використовує узагальнені, плинні форми, які нагадують обточене морськими хвилями каміння.

Ба більше, темна мармурова підставка під скульптурою імітує глибоку воду, на фоні якої бронзові тіла виглядають теплими та живими. Постаті ніби зрослися з ландшафтом, що підкреслює глибокий зв’язок людини з природою. Попри те, що робота створена понад чверть століття тому, вона сприймається надзвичайно актуально, адже транслює вічні цінності: єднання, тишу та можливість почути внутрішній голос під шум уявної хвилі.

«Колискова»: де народжуються сни

Зовсім інший емоційний тон задає друга робота майстра — «Колискова», виконана з шамотної маси. Якщо бронза «Біля моря» випромінює світло, то шамот дарує відчуття земної міцності та архаїки. Ця горизонтальна композиція нагадує давній курган або оберіг, знайдений під час розкопок. Форми тут ще більш монолітні, а фактура поверхні — шорстка й тепла, що викликає непереборне бажання доторкнутися до неї. «Колискова» Миколи Білика — це тиха молитва за майбутнє, зафіксована у тривкому матеріалі.

Філософія форми та майстерність матеріалу

Варто зазначити, що Микола Білик володіє рідкісним даром — він відчуває «душу» матеріалу. Кожен вигин його скульптур є продуманим і водночас легким, ніби форма народилася сама собою. У його руках метал втрачає свою важкість, а камінь стає піддатливим. Це дозволяє глядачеві зосередитися не на технічній складовій, а на емоційному наповненні твору.

До того ж, поєднання таких різних технік — від витонченої бронзи до грубої шамотної маси — демонструє багатогранність таланту автора. Він не боїться експериментувати, проте завжди залишається вірним своїй головній темі: пошуку гармонії у хаотичному світі. Саме тому його скульптури стали ідеальним доповненням виставки «Діти – Дерево Життя», додавши їй відчуття стійкості та незламності.

Замість епілогу: спадок, що надихає

Загалом, участь Миколи Ілліча Білика у проєкті стала справжнім подарунком для поціновувачів високого мистецтва. Його роботи нагадують нам, що культура — це не лише минуле, а й живий процес творення надії. Скульптури «Біля моря» та «Колискова» — це ті самі «стовбури», на яких тримається наше розуміння прекрасного.

Безумовно, досвід відвідування такої виставки залишає тривалий післясмак. Роботи Білика — це те мистецтво, до якого хочеться повертатися думками, знаходячи у лаконічних формах нові й нові відповіді на запитання про те, хто ми є і куди йдемо.

Виставка всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя» була доступна для глядачів і проходила на 3-му поверсі Центрального Будинку художника, вулиця Січових стрільців 1-5, Київ до 07 грудня 2025 року.

Організатор Всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя»: Національна спілка художників України. Кураторка проєкту: Тамара Чернявська

Офіційний промо партнер: перша українська мистецька агенція Art Fine Nation (https://www.artfinenation.com/).

Читайте про цікаві виставки в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny