Шепіт, що оживає в кольорі: мистецтво пам’яті Нелі Марчук

У той час, коли світ звикає до миттєвості, Неля Марчук звертається до вічного. Її живопис — це не просто візуальне мистецтво. Це розмова з історією, з тими, кого вже немає, і з тим, що на межі зникнення. Унікальна техніка, яку вона назвала «етнофлюїд», поєднує абстракцію з етнографічною глибиною, створюючи образи, які не залишають байдужим.

Колись вона вивчала риси облич на старих світлинах. Сьогодні її увагу захоплюють силуети вітряків, дзвіниць, хат, які ще зберігаються у колективній пам’яті. У її роботах реальність і спогади переплітаються в танці кольору й тиші.

Картина «Нитка долі» — жінка з прядкою, Бурштин, 1916 рік — ніби зшита нитками часу. Вона про тишу й внутрішню силу. А ось «Втрачене» — вітряк із села Удачне на Донеччині, якого давно вже немає, — мов тінь у тумані. Ці полотна не точні до деталей — вони емоційні, як сон, як відлуння, як згадка, що оживає в барвах.

Неля Марчук каже: «Архітектура також має душу». І справді, у її нових роботах більше не лише облич, а форм — церков, хат, обійсть, які мовчать про зруйноване, але не забуте. Усе — з архівних фотографій, подарованих людьми чи знайдених у фондах. Художниця вдихає у них життя. Вона бачить за кожною світлиною не просто будівлю чи обличчя, а цілу історію — і відтворює її у своєму стилі, як акт любові та вшанування.

Її студія схожа на мозаїку спогадів: сотні пожовклих фото, уривки історій, долі, які потребують голосу. Неля — не просто художниця, а дослідниця візуального коду нації. Через етнофлюїд вона не лише зберігає, а й переосмислює спадщину. Кожна картина — це пам’ять, що дихає кольором.

Це мистецтво не для швидкого перегляду. Воно змушує зупинитися. Прислухатись. Побачити не лише зображення, а сенси. Її роботи — як сліди на снігу: ледь помітні, але глибокі. Вони говорять про біль, але не ранять — навпаки, зцілюють.

Неля не ідеалізує минуле, не романтизує село. Її мета — нагадати: культура — це не музейний експонат. Вона жива, поки її хтось відчуває. І поки є такі мисткині, як вона, — у пам’яті буде майбутнє.

📌 Побачити більше робіт можна в Instagram: @marchnelja
📩 Якщо ви маєте архівне фото, яке хочете оживити в стилі «етнофлюїд», напишіть Нелі: meganelja@ukr.net