Коли картина починає говорити: мистецтво, що реагує на нас
Автор: Олена Голембовська (https://www.facebook.com/Golembovska) — українська художниця, що проходить шлях самостановлення. Працює на перетині живопису, AR та нових технологій. Авторка проєкту «Кордони», у якому традиційне мистецтво оживає через доповнену реальність, досліджуючи межі між видимим і невидимим, реальністю та внутрішнім світом людини.
Момент, коли мистецтво озивається до вас
Уявіть: ви заходите в галерею. Зупиняєтесь біля картини. І раптом — вона звертається до вас. Не просто загальними фразами, а по імені, ніби знає, хто ви. Запитує про ваш стан. Про ваші почуття. Пропонує увійти ближче — не в простір полотна, а у власну внутрішню історію, яку ця картина відчиняє саме для вас.
Ви підносите смартфон — і перед вами розгортається інша реальність: рух, звук, голос, світло, сенси. Візуальний світ реагує на ваш настрій, змінюється під ваші емоції, розкриває нові шари. І тут народжується щось особливе: інтимний діалог між мистецтвом і глядачем.

Це не фантазія. Це — інтерактивне мистецтво, яке народжується на межі традиційного живопису, доповненої реальності та штучного інтелекту.
Від живопису до взаємодії: як почалася моя історія
Мій перший крок у цей новий вимір — виставка «Кордони», де я вперше поєднала живопис і доповнену реальність. Це був своєрідний експеримент: як дати картині «друге життя», не зруйнувавши її тиші.
Проєкт досліджував межу між видимим і невидимим, між зовнішнім світом і внутрішнім. За допомогою доповненої реальності глядач міг побачити, як невидиме — думки, емоції, спогади — починають проявлятися.
Картини «оживали»: світло виходило за межі полотна, рухалися абстрактні фігури, оживали водоспади, народжувались нові зірки, Земля проходила свою еволюцію, а разом з нею – людина, приборкуючи страх і відстоюючи свою свободу.
Для багатьох це було перше знайомство з AR-мистецтвом. Наступний крок в моїй уяві – зробити так, щоб глядач відчув, ніби картина бачить його, реагує на його присутність, слова, дії і говорить з ним про нього. Це шлях, який має продовження, для подолання якого треба інтегрувати живопис, ІТ-технології, психологічні практики, отже працювати на стику мистецтва, науки і філософії.
Чому інтерактивність — це наступний крок мистецтва
Ми живемо у час, коли світ змінюється швидше, ніж ми встигаємо моргнути. Війна, культура, технології, пам’ять, ідентичність — усе змішується, переплітається, трансформується.

Художники завжди були тими, хто першими відчуває рух епохи. І сьогодні мистецтво виходить за рамки картин, щоб увійти в простір життя. Щоб не просто висіти на стіні — а відгукуватися на людину, промовляти, реагувати, торкатись душі.
Інтерактивне мистецтво — це мистецтво зустрічі, моменту присутності, щирості. Тиха розмова «наодинці».
Що таке AR і навіщо це художнику?
AR (Augmented Reality) — доповнена реальність — дає художнику можливість:
- оживляти свої картини,
- створювати рух, світло, звук,
- давати голос образу,
- додавати внутрішні світи, які існують паралельно з полотном.
Це не конкуренція фарбам, а ще один художній інструмент. Як колись з’явилися акрил, поталь, колаж, інсталяція — так сьогодні поруч із пензлем стоїть телефон як вікно у невидимий шар твору. Для створення доповненої реальності не потрібно програмувати. Сьогодні існують платформи, які дозволяють художнику створювати AR, як колись він створював пошарово зображення на полотні.
А де ж штучний інтелект?
Штучний інтелект у мистецтві — це не машина, яка робить «замість». Це інструмент, який допомагає бачити ширше, відчувати глибше:
- створювати емоційні реакції картини на глядача – можливість взаємодії,
- формувати голоси та тексти, що говорять від імені образу,
- генерувати нові візуальні рішення, анімації, атмосфери,
- поєднувати аналітичний і поетичний виміри творчості.
AI стає співрозмовником художника, а не його заміною. І, можливо, ми вперше в історії переживаємо момент, коли мистецтво може відповідати нам.
Мистецтво майбутнього — це мистецтво живого зв’язку
Ми не просто малюємо образи. Ми творимо енергетичні поля, історії, дотики до пам’яті й серця. Інтерактивне мистецтво — це не про цифровість. Це про гуманність, близькість, глибину. Про диво миті, коли картина — не просто існує, а відповідає.
І, можливо, саме в такій взаємодії майбутнє мистецтва поверне нам те, що ми найбільше цінуємо — живе відчуття присутності одне одного.
Читайте ще про творчість сучасних Українських художників в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/suchasni-khudozhnyky



