Майя Коба: колажі, що оживляють козацький дух і дитинство.

Колаж як медитація: шлях Майї Коби до скульптури паперу

У сучасному мистецькому світі, де домінує швидкість, а цифровізація прагне стерти відчуття матеріальності, українська мисткиня Майя Коба пропонує глядачеві зупинитися. Її роботи — це не просто зображення. Це — згустки часу, пам’яті та емоцій, зібрані вручну у філігранну, багатошарову мозаїку. Аналоговий колаж у її виконанні стає вишуканим мистецтвом, а не ремеслом.

Шлях Майї Коби до цього унікального мистецтва був сповнений несподіваних поворотів. Як свідчать її творчі біографічні замітки, потяг до малювання зародився під час навчання на художника-модельєра з зачісок. Там малюнок слугував не лише інструментом для візуалізації, а й засобом пізнання світу та структури. Однак, справжнє покликання вона знайшла у папері.

Майя Коба вдосконалила техніку, де кожен елемент вирізаний та зібраний з такою ювелірною точністю, що її роботи справді нагадують скульптуру. Вони мають об’єм, глибину і тінь, які змушують зображення «дихати». Ця особлива, майже хірургічна акуратність у поєднанні з глибокою емоційністю перетворює звичайний колаж на багатошарову візуальну оповідь. Глядач несвідомо повертається до цих творів знову і знову, бо їхній символізм і багатошаровість приховують у собі невичерпну кількість сенсів.

Звуки віків «Тулумбас Козаків» як візуальний оберіг

Серед знакових робіт мисткині, що сьогодні привертають увагу, вирізняється потужний «Тулумбас Козаків» (50*70, 2025 рік). Цей аналоговий колаж — більше, ніж історична замальовка. Це маніфест незламності.

Центральне місце в композиції займає величний тулумбас — священний козацький барабан, чий звук кличе до єдності та бою. Майя Коба майстерно використовує темний, майже чорний фон, на якому білі та золотаві елементи виступають як світло надії та сили. Над барабаном домінує графічний, немов висічений з каменю, образ козака-характерника. Його обличчя, наповнене рішучістю та древньою мудрістю, є квінтесенцією українського духу.

Навколо велетенського тулумбаса, у вихорі динаміки, розгортаються сцени козацького життя. Фігурки воїнів, що б’ють у малі барабани, створюють відчуття ритму, який відлунює крізь століття. Деталі, як-от срібний півмісяць і орнаменти (символ небесної охорони та коду предків), вплітаються у композицію, надаючи їй сакрального значення.

Особлива увага приділена колоссю — золотистим стрічкам, що обрамляють нижню частину барабана. Вони символізують не тільки родючість української землі, але й безперервний зв’язок поколінь, нагадуючи, що сила козацтва живиться силою роду. Завдяки техніці колажу, ці колосся та інші елементи виглядають об’ємними, виступаючими, немов охоронні знаки.

«Тулумбас Козаків» — це візуальна пісня, що передає не лише звук, а й енергію. Це колаж-символ сили та єдності. Він є своєрідним оберегом, що через мистецтво нагадує про генетичну пам’ять і незламність.

Співучий код Майбутнього: «Музика дитинства Українських дитячок»

На противагу військовому пафосу «Тулумбаса», другий твір, представлений у проєкті, «Музика дитинства Українських дитячок» (50*70, 2025 рік), дарує відчуття світла, надії та тепла. Цей аналоговий колаж є чистою, променистою одою українському дитинству, глибоко вкоріненому в традицію.

Композиція вибудована навколо сферичного, органічного сплетіння дитячих облич, квітів і природи. На світлому тлі, що також містить м’які орнаменти спадщини, розквітає життя. Діти у вишиванках — символі чистоти, роду і приналежності — грають на народних інструментах, співають, сміються. Кожен образ наповнений світлом і радістю, але водночас несе в собі глибокий, майже духовний сенс.

Тут ми бачимо вінок із маків, волошок і колосся. Вінок у цьому контексті — це не просто прикраса, це могутній символ краси, хліба й крові, символ циклічності життя та пам’яті. Колосся знову з’являються як нагадування про любов до землі та силу роду.

У верхній частині картини домінує могутній дуб — знак життя, витоків і непохитності. Це дерево, що об’єднує небо і землю, є символічним захистом для українських дитячок.

Мисткиня досягає неймовірного ефекту: її «Музика дитинства» не лише про радість, а й про духовну силу. Це колаж, який візуально єднає минуле, сьогодення і майбутнє України, де кожна дитина є носієм і продовжувачем великої національної традиції. Завдяки унікальній техніці, образи дітей здаються об’ємними, живими, ніби от-от почнуть грати свою тиху, але потужну пісню.

«Мозаїка спадщини України»: платформа для глибини

Обидві роботи Майї Коби — «Тулумбас Козаків» та «Музика дитинства Українських дитячок» — ідеально вписалися у концепцію всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Мозаїка спадщини України» (https://www.artfinenation.com/виставки/виставка-пульс-нації-танець-і-музика). Цей авторський проєкт, ініційований Вандою Орловою, ставить собі за мету відродити, зберегти та популяризувати багатогранну культурну спадщину України. І назва проєкту говорить сама за себе: спадщина — це не моноліт, а складна мозаїка з регіональних особливостей, історичних подій, народних символів та особистих історій.

Колажі Майї Коби є буквальним і метафоричним відображенням цієї ідеї. Вони зібрані з фрагментів, але в цілому дають потужний, єдиний образ України — від войовничого козацького минулого до чистого, світлого майбутнього, що твориться сьогоднішніми дітьми. Участь мисткині у «Мозаїці спадщини України» підкреслює її внесок у візуалізацію національної пам’яті та її актуалізацію у сучасному контексті.

Знайомтесь з цікавими Сучасними художниками в Українському арт-виданні «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/suchasni-khudozhnyky