Очі майбутнього: в картині Софії Борозенець «Ніколи знову?»

Автор: Alex Veritas

Виставка як філософський маніфест: коріння та крона нації

Виставка «Діти – Дерево Життя» у Центральному будинку художника – це не просто культурна подія, а радше глибокий, філософськи осмислений проєкт, який став новою площиною для розмови про українську ідентичність. Це простір, де перетинаються архетипи, сучасність та вікова духовна глибина, і саме тому він викликає такий потужний емоційний відгук.

Центральною метафорою тут є Дерево Життя — універсальний образ, через який народ бачить себе в часі. Його Коріння символізує наших предків; Стовбур – це сучасність із усіма її викликами; а Крона – це те, що ще тільки формується в серцях наших дітей. Ця символічна конструкція виступає як філософська опора всієї експозиції.

Сучасні українські митці, представлені на виставці, не відірвані від реальності; навпаки, їхні роботи наповнені діалогом із нинішнім часом. Але головне, на мій погляд, це здатність створювати простір, у якому проростає надія — не наївна, але вистраждана, здобута та осмислена. І саме в цьому просторі болючої, але незламної надії, особливо яскраво засяяла робота художниці Борозенець Софії Олександрівни.

«Ніколи знову?»: знак питання у погляді дитини

Моя увага, як глядача і поціновувача, була одразу прикута до її картини «Ніколи знову?». На відміну від багатьох інших робіт, які оспівують традицію чи майбутнє, це полотно змушує зупинитися і глибоко вдихнути біль сьогодення. Це не ілюстрація, а скоріше монументальне художнє запитання.

У центрі композиції — образ дитини: маленької, закутаної у зимовий одяг та жовто-блакитний прапор України, чиї очі, блакитні та неймовірно проникливі, дивляться прямо на нас.

• Кольорова Палітра та Фон: Навколо фігури дитини панує тривожний, полум’яний фон: помаранчеві та червоні відтінки, що змішуються з темним, майже попелястим димом. Це створює враження, начебто дитина стоїть на тлі великої пожежі або вибуху. Таким чином, Софія Борозенець акцентує увагу на темі війни та її руйнівного впливу.
• Символіка: Жовто-блакитний прапор, обгорнутий навколо маленької постаті, виглядає одночасно як захист і як крихкий прапор. Втім, найбільш потужним елементом є назва, винесена у заголовок – «Ніколи знову?». Це фраза, традиційно пов’язана із застереженням проти повторення трагедій, але зі знаком питання вона набуває нової, гострої актуальності.

Через образ дитини – до чесної правди

«Діти – Дерево Життя» нагадує нам, що саме через образ дитини ми відчуваємо найбільш чесну, найменш викривлену правду про себе. «Ніколи знову?» — це крик, що поєднаний із надією, втіленою у виживанні та невинності маленького українця.

Полотно художниці Софії Борозенець є ідеальним втіленням тези про те, що мистецтво не повинно бути відірваним від реальності.

Філософська відповідальність митця

Ця виставка не дає простих відповідей, проте вона ставить запитання, які кожен мусить прожити самостійно. Робота Софії Борозенець Софії Олександрівни спонукає нас замислитися: Про Коріння, яке має встояти, незважаючи на пожежу. Про Відповідальність, яку ми несемо за те, щоб ця дитина не стала лише символом болю. І про те, що ми лишаємо після себе.

Отже, «Ніколи знову?» — це не просто картина, а потужний суспільний меседж. Це вистраждана надія, трансформована у візуальну форму, яка не дозволяє нам забути про ціну миру та важливість внутрішньої стійкості нації.

Виставка всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя» була відкрита для глядачів, проходить на 3-му поверсі Центрального Будинку художника, вул. Січових стрільців 1-5, Київ до 07 грудня 2025

Організатор Всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя»: Національна спілка художників України. Кураторка проєкту: Тамара Чернявська

Офіційний промо партнер: перша українська мистецька агенція Art Fine Nation (https://www.artfinenation.com/).

Читайте про цікаві виставки в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny