Автор: Alex Veritas
Зазвичай, відвідуючи великі експозиції, ми шукаємо очима щось монументальне, проте справжнє мистецтво часто наздоганяє нас там, де панує тиша. Нещодавно у Центральному будинку художника завершився масштабний проєкт «Діти – Дерево Життя». Ця виставка стала не просто зібранням полотен, а справжньою філософською платформою, де через образ дитини митці шукали відповіді на складні питання сучасності. І хоча виставка вражала різноманіттям, мою увагу як глядача безапеляційно прикувала робота художниці Оксани Іванівни Литвиненко під промовистою назвою «Тепло».
Погляд, що тримає небо: перше враження
Коли вперше підходиш до полотна, створеного у 2025 році, виникає дивне відчуття резонансу. На картині — дівчинка. Її обличчя випромінює такий спокій і лагідність, що на мить забуваєш про контекст, у якому ми всі живемо. Однак, придивившись уважніше до деталей, розумієш усю глибину авторського задуму. Робота виконана олією на полотні, і ця класична техніка лише підкреслює м’якість переходів світла на обличчі дитини, що контрастує з гострими кутами воєнних атрибутів навколо.
Безумовно, центральним елементом композиції є рудий кіт, якого дівчинка дбайливо притискає до грудей. Саме в цьому жесті, у цьому «клубку» вогняної шерсті, зосереджене те саме «Тепло», про яке говорить назва. Здається, що тварина — це живий щит, маленьке серце, що б’ється в унісон із дитячим, створюючи невидиму зону безпеки.
Контрасти реальності та німби з набоїв
Неймовірно цікавим є те, як Оксана Литвиненко працює з символікою. Над головою дівчинки ми бачимо дугу, що нагадує німб. Проте замість золотого сяйва він викладений із набоїв. Ба більше, це не виглядає агресивно; радше, це констатація факту нашого сьогодення, де святість дитинства змушена існувати з металом війни. Перехідні слова тут зайві — погляд дівчинки каже сам за себе. Вона не боїться. Вона просто несе своє світло крізь ці терни.
По боках від героїні художниця розмістила ще більш прямолінійні образи: гранату та боєприпаси. Вони виглядають як побутові предмети, що стали частиною дитячого світу. Проте, завдяки майстерності пані Оксани, ці предмети втрачають свою вбивчу силу в присутності любові. Руде кошеня стає яскравішим за будь-які загрози, а блакитна сукня дівчинки — ніби клаптик мирного неба, який вона втримала для нас на своїх плечах.
Філософське коріння виставки «Діти – Дерево Життя»
Варто зазначити, що ця робота ідеально вписалася в концепцію виставки. Проєкт «Діти – Дерево Життя» став дзеркалом української ідентичності, де коріння — це пам’ять предків, а крона — наше майбутнє. Картина Оксани Литвиненко уособлює той самий стовбур — сучасність, яка тримається на людяності. Виставка нагадала нам, що культура є тією самою опорою, яка не дає зламатися під вітром випробувань.
Чому це важливо для кожного з нас
Отже, чому «Тепло» чіпляє за живе? Мабуть тому, що художниця зуміла передати найголовніший парадокс сучасної України: ми навчилися бути ніжними в часи жорстокості. Оксана Іванівна Литвиненко не просто намалювала портрет, вона зафіксувала стан душі цілої нації, яка, попри все, обіймає своє «тепло» і не випускає його з рук.

Насамкінець, хочеться подякувати авторці за цю щирість. У світі, де так багато цифрового шуму, зустріч із таким живим і тактильним мистецтвом стає справжнім порятунком. Картина «Тепло» — це маніфест життя, який варто побачити кожному, хто шукає надію в дрібницях.
Виставка всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя» була відкрита для глядачів, проходить на 3-му поверсі Центрального Будинку художника, вул. Січових стрільців 1-5, Київ до 07 грудня 2025
Організатор Всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Діти – Дерево Життя»: Національна спілка художників України. Кураторка проєкту: Тамара Чернявська
Офіційний промо партнер: перша українська мистецька агенція Art Fine Nation (https://www.artfinenation.com/).
Читайте про цікаві виставки в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny



