Шпатель, фарба і Майстер… Воркшоп Валерія Франчука

Автор: Ванда Орлова

«А спробуйте ось так… Не бійтеся. Проведіть шпателем сміливіше».

Валерій Франчук стоїть біля полотна одного з учасників і показує рух, який на перший погляд здається елементарним. Звичайний будівельний шпатель, трохи олійної фарби — і кілька рухів по полотну.

Ми уважно дивимося. А потім беремо шпателі у власні руки — і розуміємо, що повторити цей рух зовсім не просто.

У неділю, 9 серпня, у просторі Living Room відбувся камерний воркшоп Народного художника України Валерія Франчука для невеликого кола резидентів Першої української мистецької агенції Art Fine Nation. Це була зустріч, якої ми чекали після першого майстер-класу Майстра.

Тоді художники багато запитували: чи можна провести більше часу разом? Чи можна не лише спостерігати за роботою Франчука, а й самим спробувати його техніку? Чи можна отримати можливість попрацювати під його керівництвом?

Так народився цей воркшоп.

Але коли я дивилася, як учасники працюють, думала вже не про техніку. Я думала про те, яку рідкісну можливість ми отримали.

Художник, який розповідає про Україну через власні картини

Валерій Франчук — не просто Народний художник України і не просто автор великої кількості живописних та графічних робіт.

Його творчість багато років пов’язана з українською історією, пам’яттю, людською долею. Він працює з темами, які болять поколінням: Голодомор, репресії, війна, втрата, боротьба, духовна стійкість українців.

Його мистецтво часто називають живописним літописом України. І це визначення, як на мене, дуже точне.

Літописець не просто фіксує подію. Він зберігає те, що могло б зникнути разом із поколінням людей, які це пережили. У роботах Валерія Франчука історія отримує обличчя, колір, фактуру, емоцію. Зустріч із таким митцем для художників — це можливість доторкнутися не лише до професійного досвіду, а й до величезного пласту української культурної пам’яті.

І тут виникає парадокс. Людина з таким статусом могла б залишатися на відстані. Але Валерій Олександрович був відкритим, уважним і щирим. Підходив до кожного полотна, дивився, слухав, пояснював. Не нав’язував власного рішення, а допомагав художнику знайти його.

У якийсь момент різниця між Народним художником України і звиччайними художниками, які зібралися разом попрацювати, ніби зникала. Залишався Майстер та його колеги.

Коли пензель залишається осторонь

А тепер про шпатель. Бо ця історія варта окремої уваги.

У своїй роботі Валерій Франчук використовує звичайний будівельний шпатель — інструмент, який навряд чи хтось із нас назвав би традиційним для живопису. Але кожному учаснику довелося створювати власну картину саме цим інструментом.

Маки, конвалії, іриси, мальви. Квіти, які найбільше надихають нас, українців.

Ми брали фарбу шпателем і поступово формували пелюстки, листя, об’єм, фактуру. Майже виліплювали фарбою на полотні, як це майстерно робить пан Валерій.

І дуже швидко з’ясувалося, що шпатель — інструмент простий, але зовсім не звичний для руки художника. А отже, працювати ним не так легко, як здається на перший погляд. Він не дозволяє довго сумніватися. Не дає сховатися за дрібним мазком. Треба відчути кількість фарби, силу натиску, напрямок руху.

Перші спроби були обережними. Потім з’являлася сміливість. Потім — власний ритм. І поступово на полотнах почали народжуватися квіти.

Це був дуже хороший урок не лише техніки, а й художницької свободи.

Вийти із зони комфорту та знову стати учнем

Ми роками напрацьовуємо власну техніку. Знаємо, яким пензлем нам зручніше працювати, як поводиться фарба, який мазок нам вдається, як побудувати композицію. Ці знання дають свободу. Але іноді вони ж створюють невидимі межі. Новий інструмент ці межі руйнує.

І на воркшопі кожен із нас на кілька годин перестав бути впевненим художником. Ми знову стали тими, хто пробує і шукає.

І, можливо, в цьому одна з найважливіших функцій зустрічі з Майстром: не дати нам закам’яніти у власних творчих звичках.

Справжній Майстер не вчить вас бути схожими на нього. Він дає вам сміливість спробувати те, чого ви раніше не робили.

Валерій Франчук не створював за нас наші картини. Він відкрив двері у свою техніку — а далі кожен шукав власну дорогу.

«Хочу ще»

Коли воркшоп завершився, ми подивилися на готові роботи. Вони були дуже різними. У кожній залишився характер її автора. А потім почали збирати фарби, відкладати шпателі, прибирати робочі місця.

І тут пролунало:

— Хочу ще.

Потім ще раз. І ще.

Для мене це була найкраща крапка. Бо хороша творча зустріч не має закінчуватися разом із подією. Вона має залишити після себе бажання продовжувати.

Заради таких моментів ми й створюємо в Art Fine Nation середовище, де художники можуть не лише виставляти свої роботи, а й зустрічатися, вчитися, пробувати нове, виходити за межі звичного.

Цієї неділі ми отримали не просто кілька нових полотен. Ми отримали досвід роботи поруч із художником, який десятиліттями зберігає українську історію у своїх картинах. І особливо цінно, що людина такого масштабу виявилася настільки близькою у спілкуванні. Валерій Франчук прийшов до нас не з позиції «я знаю — ви слухайте». Він прийшов як Майстер, який готовий ділитися.

А ми пішли з воркшопу з готовими картинами, створеними власними руками, — і з відчуттям, що за ці кілька годин кожен із нас зробив маленький крок за межі своєї звичної художньої зони комфорту.

Ми спробували зовсім інший інструмент, інший спосіб роботи з фарбою, інший ритм живопису. І отримали досвід, який не можна здобути з книжки, відео чи навіть спостерігаючи за Майстром. Не щодня художнику випадає можливість створювати власну картину під творчим оком Народного художника України — митця такого масштабу, як Валерій Франчук.

А ще ми забрали із собою те, що не помістиш у жодне полотно: відчуття особистої зустрічі з Майстром, його відкритість, щедрість і готовність ділитися тим, що напрацьовувалося десятиліттями.

Тому абсолютно природно, що після завершення воркшопу в різних кінцях зали знову й знову звучало:

— Хочу ще.

Про Мистецькі новини з світу художнього мистецтва читайте на сторінках онлайн видання «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny