Увійшовши до зали Муніципальної галереї мистецтв на Троєщині (https://www.facebook.com/artgallery.crb/), хотілося просто йти вздовж стін і дивитися. Лаванда змінювалася від полотна до полотна. Десь вона була ніжною, майже прозорою, ніби ранкове повітря тільки починало торкатися поля. Десь — густою і насиченою сонцем. На одних картинах ставала спогадом про літо, на інших — простором для фантазії, де реальне поле вже поступалося місцем художній уяві.
В експозиції «Лавандова мрія» представлено 94 картини, і жодна з них не повторює іншу. Перед художниками був один мотив, одне місце, одна природа. Але кожен привіз із собою іншу внутрішню оптику. Коли митці або творчі погляди зустрічаються з одним полем, народжується не копії пейзажу, а 94 різні історії.

Три тижні цвітіння — і вічність життя на полотні
Історія проєкту почалася задовго до київської виставки. Віктор та Іван Гуцули, які мають власне лавандове поле площею 16 гектарів у Чернівецькій області, запросили художників на пленери. Ідея виникла ще у 2019 році. Але реалізувати її вдалось лише цього року.
У лаванди є свій короткий час: пленер можна провести лише у червні, коли поле цвіте. Цей період триває орієнтовно три тижні. Потім колір змінюється, аромат слабшає, сезон минає.
«Ці миті швидкоплинні, але створені твори житимуть завжди», — пояснює Віктор Гуцул.
У цій фразі захована головна ідея виставки. Природа не створює archives, не зберігає червневу лаванду в тому вигляді, у якому ми побачили її одного конкретного дня. Вона не повторює двічі той самий ранок, те саме сонце, той самий рух повітря над полем.
Митець робить інше — він не зупиняє час, а залишає свідчення того, що цей час у ньому викликав. Бо мистецтво не змагається з фотографією за точність. Його цінність не в тому, щоб довести відтворення реальності. Одна й та сама лаванда може бути спокійною або тривожною, легкою або драматичною. Вона може стати кольором літа, спогадом, мрією, символом дороги чи просто приводом для розмови з полотном.
Художник зберігає те, що мить зробила з ним. На виставці «Лавандова мрія» цікаво переходити від роботи до роботи: ніби весь час повертаєшся на те саме поле, але щоразу бачиш його іншим.
Одне поле — 94 особисті історії
Ми звикли говорити про виставку через кількість учасників, кількість робіт, географію та прізвища. В «Лавандовій мрії» більше зачіпає інше: перед нами результат колективного переживання, у якому не зникла індивідуальність жодного художника.
Це складне завдання для будь-якого пленеру. Учасники бачать один ландшафт, працюють в одному середовищі й мають спільну тему. Є ризик, що в підсумку експозиція перетвориться на десятки варіацій одного й того самого сюжету. Тут цього не сталося, бо тема — це лише точка зустрічі, а далі починається людина: її досвід, темперамент, пам’ять та спосіб бачити світ.

Тоді поле лаванди перестає бути просто полем. Для одного художника воно стає пейзажем, для іншого — кольоровою емоцією, для третього — простором для пошуку світла. У цьому полягає цінність мистецьких проєктів, народжених із реальної зустрічі художника з місцем. Вони показують, скільки різних світів може народитися з однієї точки на карті.
Виставка, з якої не хочеться поспішати
Є експозиції, які можна оглянути, а є такі, серед яких хочеться побути довше. «Лавандова мрія» належить до другого типу. Тут не варто поспішати від однієї картини до іншої — можна зупинитися, відійти, повернутися й подивитися, як один і той самий колір змінює настрій залежно від того, хто ним говорить.
Можливо, в якийсь момент вдасться знайти серед цих лавандових історій свою — ту, яка викликає власний спогад, мрію чи бажання кудись поїхати.
Інформація для відвідувачів: Виставка проходить у Муніципальній галереї мистецтв на Троєщині за адресою: вул. Рональда Рейгана, 6. Вхід вільний.
Головне, що можна отримати, переступивши поріг галереї, — зустріч із 94 різними поглядами на одну мрію. Лаванда відцвітає, пленери завершуються, літо минає. Але те, що відчув художник, продовжує жити на полотні й народжується щоразу, коли перед ним зупиняється новий глядач.
Про Мистецькі новини читайте на сторінках онлайн видання «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny



