Чи можливо вполювати щастя малярськими засобами?

(Окремі міркування, які з’явилися з приводу картин Ю. Єгорової-Рогової з циклу «Полювання на щастя», які написані методом полювантизму).

Доля людини визначається не в останню чергу нею самою, не без впливу Вищих сил…, вмінням мислити і розумно сприймати усе, що відбувається у світі довколишньому. Вона планує власне життя, але тільки свобода дає відчуття сили для здійснення своїх задумок. Сила ж і послідовність потрібні для відстоювання власних поглядів в боротьбі з планами інших. Навіть якщо життєва дорога індивіда накреслена не ним особисто, а певними людьми, і визначена в якійсь мірі генетикою, то і в такому випадку життєві ситуації нагадуватимуть час від часу про постійну боротьбу, в тій чи іншій формі.

Творчість, як правило, таки пов’язана з таємницею і, ймовірно, з прихованою частиною свідомості, бо народжує подекуди щось таке, що й не відразу відреагуєш словом. Творчість наділена навіть здатністю зцілювати. Зцілення, це процес, що сповнений магією і вірою в позитивний результат. Важливе вміння «прив’язати» стан натхнення до певних дій. Творчість стимулює вироблення ендорфінів. Щастить тим, хто вміє вчасно увімкнути кнопку із написом: «Творити»… І не варто озиратися на будь – кого (погана прикмета), або хвилюватися з приводу того, а що подумають про нові творіння оточуючі?  Отак може зникнути і саме бажання творити, а це є скарб сам по собі.

Споглядаєш «полювантичні» роботи, і рвуться у простір поетичні слова:

«Любо дивитись

на струмінь води,

що б’є із шланга.

Вернулось до мене на хвильку

серце мого дитинства». Ісікава Такубоку. Лірика.

Організм – інструмент, треба вміти його налаштовувати. Бажано, щоб цікавим і змістовним було життя, тоді – це Буття, не існування.

Будь-яке здійснення задумки, або мрії в житті людини, а новаторство належить до цієї категорії, може виявитися лише сходинкою на життєвому шляху, тут розкривається роль сходинки, вона важлива в той момент, коли той, хто йде, щойно на неї ступив, але вже за короткий час ця сходинка стає хіба-що трампліном для наступного кроку.

Всі роботи з серії «Полювантизм» створені зовсім новим методом малювання – «полювання на полотні». Як це відбувається? Художник створює окремі насадки, так звані пензель-стріли, які випускає з лука на полотно, перед тим наносячи фарбу, звісно, продумуючи композицію та колористику, враховуючи політ стріли, її траєкторію, колір ґрунту та фактуру полотна або картону, це також впливає на образ.

Для чого потрібний «Полювантизм»? Щоб люди були щасливішими та вільнішими, простіше дивилися на складні речі, а на прості речі дивилися уважніше. Чому та Навіщо зникли б, залишилось би лише: Як та Ось, Тут та Зараз. Люди стали б зрозумілішими один одному, толерантнішими, простішими…

Свобода дотику до чогось ідеального, в довершеності – недосконалість, в хибних речах можна знайти ідеал. Давайте пограємо в «полювання», тільки в «полювання» на щастя…».

Наталя Околітенко і Микола Колбун у науково-пізнавальній оповіді про празв’язки й сьогодення тріади Людина–Земля–Космос писали таке: «Прийде час, і вчені осягнуть глибинний зміст, виняткового значення для генетичного здоров’я нації старовинних народних грищ, супроводжуваних ритуальними піснями та музикою, як способу привести людський організм у гармонію з навколишнім світом: навесні, коли життя відроджувалося, восени, коли було зібрано врожай, у розпал зими, коли змінювався ритм життєдіяльності…».

Андрій БУДКЕВИЧ (Буткевич), історик мистецтва, брендолог

 Байдуже, якими «дурницями» може займатися людина: стріляти фарбами по полотну або грати на невидимій струні. Важливо, що здатність створювати нове не атрофувалась до кінця. І сам факт того, що ти наполегливо продовжуєш цю працю, транслює те, що ти можеш собі довіряти (про полювантизм як прояв мистецтва Юлії Єгорової-Рогової).

Тарас Коломацький, музикант

 Полювантизм це – таке мистецьке реаліті-шоу, це – летючий пензель з фарбами, який переносить на полотно мою образну думку… Тому мої експерименти завжди супроводжуються продукцією Gera in company UA. Мені потрібен лук, багато стріл, фарб…

Юлія Єгорова-Рогова

 Від редакції. Юлія Єгорова-Рогова – закарпатська художниця, яка створює не тільки живописні полотна, але й активно займається керамікою, гончарить, працює у жанрі книжкової графіки. Юлія народилася 7 червня 1976 року в Ужгороді. Її вчителем малювання був талановитий художник Василь Глагола, який і прищепив любов до мистецтва. Юля Рогова випускниця відділення живопису 2011 року Ужгородського художнього інституту ім. А. Ерделі.

Мисткиня декілька років тому спільно з чоловіком режисером В’ячеславом Єгоровим зробили революційний крок – відкрили нову течію в сучасному живописі. І дали йому назву «полювантизм». Можете не шукати це слово у словниках. Його нема. Бо це – неологізм. Нова течія впевнено заполоняє не тільки вітчизняний культурно-мистецький простір, але й зарубіжний.

Юлія Єгорова-Рогова черпає натхнення у містичних куточках Карпат, таємничому зіллі мольфарів, безодні зоряного неба. Як вправна лучниця, вона стріляє «пензлями-стрілами» по полотні, утворюючи на ньому неповторні відбитки. Поєднання граціозних рухів стрільця з його мистецьким баченням картини у дійсності символізує народження нового життя, космосу, нових планет…