Автор: Аліса Путня (https://www.instagram.com/art_putnia/)
1 листопада, коли осінь вже впевнено вступила у свої права, павільйон №4 на ВДНГ став справжнім осередком мистецького життя. Відбувся Арт-Фестиваль С.О.М. (Сучасний Образ Мистецтва), який, без перебільшення, став днем тотального занурення у творчість. Ця подія зібрала під одним дахом не лише досвідчених художників та викладачів, але й усіх, хто відчуває нестримну потребу творити та мислити креативно.
Таким чином, організатори поставили собі за мету створити простір, де мистецтво — це потужний, життєдайний ресурс, що дає сили, надихає та допомагає формувати нову, стійку культурну ідентичність в умовах сьогодення.
Простір, де оживає мистецтво: від глядача до співавтора
Насамперед, атмосфера фестивалю була кардинально відмінною від сухих галерей. Саме тому тут стерлися межі між публікою та митцями. Кожен відвідувач міг не просто спостерігати за процесом, але й стати його безпосереднім учасником. Люди брали участь у малюванні, слухали захоплюючі лекції та відточували майстерність у скетчингу й на майстер-класах. Зрештою, простір перетворився на велику творчу майстерню, наповнену легкою та невимушеною енергією.
Організатори, як вони самі зазначають, вірять, що мистецтво – це терапія та джерело невичерпного ресурсу. Адже творчість допомагає знайти опору у часи невизначеності.

ДЕМО-сцена: Магія народження образу наживо
Серцем всього фестивального руху стала, безумовно, головна ДЕМО-сцена. Тут і справді протягом цілого дня найкращі українські митці працювали на очах у глядачів. По-перше, це була неймовірна можливість підгледіти за секретами майстерності.
- Акварельні демонстрації від Ігоря Юрченка, Олени Панченко та Галини Отчич захоплювали своєю легкістю мазків. Ось, наприклад, у роботі Галини Отчич акварель оживала, створюючи глибокі та насичені переходи кольору.
- Катерина Бондарець представила яскравий колаж-дебют, що став справжнім візуальним вибухом.
- Окрім того, лекторка Юлія Бережна у своїй промові «Творчість замість паніки» поділилася практичними порадами, як перетворити мистецтво на особисту психологічну опору.
- День завершила інтригуюча лекція Аліни Сероштан-Татарінової «Кради як митець: де межа?». Таким чином, програма сцени була насичена як практичними, так і філософськими роздумами про творчість.
Скетчинг та затишок: вісім годин чистого креативу
Для тих, хто віддає перевагу активній практиці, працювала велика скетчинг-зона, що стала місцем концентрації чистого креативу. Мало того, щогодини тут стартувала нова, захоплююча тема: від «Осінніх напоїв» та «Наших шерстяних друзів» до «Гарбузових історій» та «Затишку світлом».

Найголовніше, організатори забезпечили усіх учасників матеріалами: папером, маркерами, лайнерами та аквареллю. Відтак, атмосфера була максимально невимушеною: малювали і діти, і дорослі; новачки, які вперше тримали пензель, та митці, що відточували власний, унікальний стиль. Це, безумовно, доказ того, що творчість доступна кожному.
Поруч із цим куточком працювала затишна кавова станція зі смачною випічкою. Це дало можливість перепочити, обговорити побачене та поділитися враженнями. Також окремо функціонувала невелика ярмаркова зона, де можна було придбати художні матеріали від ROSA, креативні товари від 99 ідей та Між іншим.
Головний «Вигадник» Києва: мистецтво, що живе поруч
Особливим відкриттям, яке зустрічало гостей фестивалю просто при вході, стала виставка скульптур Володимира Бєлоконя. Цього київського митця недарма називають головним «вигадником» столиці. Як відомо, саме він створив легендарні «Закохані ліхтарі» на Майдані, роботу, яка вже стала невід’ємною та романтичною частиною міського простору.
Його скульптури – це іронічний, добрий та світлий доказ того, що справжнє мистецтво може бути не лише музейним експонатом, а й жити поруч із нами, викликаючи щиру посмішку. Отже, виставка створила відчуття дива, яке супроводжувало відвідувачів з перших кроків.

Крок до нової культурної ідентичності
Насамкінець, Арт-Фестиваль С.О.М. став не просто одноденною подією, але й важливим маніфестом сучасного українського мистецтва. Мистецтва відкритого, живого й доступного кожному. Тут і справді народжується новий образ культури, що сміливо поєднує професіоналізм та щирість, традицію та експеримент.
Таким чином, заклик фестивалю — «Приходьте, щоб побачити, відчути та надихнутися!» — був повністю виправданий. З огляду на це, можна впевнено сказати, що подія на ВДНГ стала яскравою та натхненною точкою на культурній мапі Києва цієї осені.
Знайомтесь з цікавими подіями через призму поглядів сучасних художників у блозі Українського Арт-видання «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/blogi


