Роботи талановитої художниці Катерини Передерій привертають погляд особливою глибиною, соковитістю кольорів та незламним українським духом. Її картини — це не просто зображення, а вібрація традиції, що переосмислена сучасною інженерною точністю та емоційною чутливістю митця.
Саме ці роботи стали одною з родзинок всеукраїнського культурно-мистецького проєкту «Мозаїка спадщини України» (https://www.artfinenation.com/виставки/виставка-пульс-нації-танець-і-музика) авторства Ванди Орлової. Цей проєкт ставить собі за мету відродити, зберегти та популяризувати багатогранну культурну спадщину нашої держави, і картини Передерій чудово ілюструють цю місію, перетворюючи фольклорні мотиви на потужні візуальні маніфести.
Від коду до кольору: історія художниці
Шлях Катерини Передерій до живопису не був класичним. За освітою вона інженер-математик, що вже говорить про її структурне мислення та увагу до композиції. Роки, присвячені графічному дизайну, лише відточили це відчуття форми та кольору. Проте, справжнє покликання — живопис — розкрилося для неї з 2015 року. Катерина, називаючи себе художницею-аматоркою, опанувала не лише традиційні техніки — акрил, акварель та олію — але й занурилася у вивчення Петриківського розпису, що відчутно вплинуло на її унікальний стиль.
Її мистецтво — це діалог, мова відчуттів. Художниця майстерно поєднує фольклорні мотиви із сучасними формами, досліджуючи символізм, психологічний вплив кольору та бездоганність композиції. В її полотнах минуле не застигає в музейній вітрині, а вирує живою, пристрасною енергією.
Танець як оберег: глибокий символізм робіт
Центральною темою представлених у проєкті картин став Танець Духу — втілення вікової сили та незламності українців, яка вплітається навіть у традиційні танці.

«Бойовий гопак» (Полотно, акрил, 50*50 см.)
Це візуальний спалах сили. Картина є квінтесенцією духу українського козацтва, де бойовий танець стає поєднанням руху, ритму і філософії. Двоє козаків, що невагомо ширяють у шаленому стрибку на тлі похмурого неба, є символом одвічної боротьби. Тут домінують червоний і чорний — кольори крові, енергії та захисту. Козацькі символи — чуб-оселедець, корогва із хрестом — вказують на воїнську честь і духовну глибину. Широкі орнаментальні стрічки, що обрамляють композицію, виступають оберегами, що нагадують про нерозривний зв’язок із землею та силою предків.
«Аркан» (Полотно, акрил, 50*50 см.)
На противагу гопаку, «Аркан» — це сакральна геометрія. Традиційний гуцульський чоловічий танець, обряд посвяти у братерство, зображений через коло із шести чоловіків у червоних строях. Це коло — не просто хореографія, а потужний знак, символ ритму Всесвіту та енергії предків. Кожен жест у цьому танці — це акт, що несе силу, пам’ять і дух свободи Карпат. Орнаментальний віночок, що спіраллю обертається довкола танцюристів, створює враження «вишиваного всесвіту», що захищає і зберігає традицію, а вплетені квіти дихають теплом гірської природи.

«Гуцулка» (Полотно, акрил, 50*50 см.)
Ця картина — як данина емоційній близькості та нестримній волі. На тлі величних Карпат, під яскравим сонцем, танцює пара. «Гуцулка» — це танець свободи та імпровізації, де чоловік, що тримає топірець (символ гідності), і жінка у яскравому вінку (образ краси й духовності) зливаються з пейзажем. Їхній рух — це святкування життя, стан душі, що втілює любов і приналежність до роду. Катерина Передерій тонко передає, як природа і культура стають єдиним цілим, підкреслюючи, що українська спадщина невіддільна від її землі.
«Гопак» (Полотно, акрил, 40*50 см.)
Нарешті, «Гопак» — це яскрава, радісна кульмінація. Закохана пара у традиційному українському вбранні, оточена квітковим орнаментом, несе чисту енергію свята. Це танець-радість, танець-натхнення, що гармонійно поєднує народну естетику з художньою майстерністю. Обрамлення з пишних, соковитих квітів Петриківського розпису перетворює картину на коштовну скриньку, що зберігає найсвітліші емоції.
«Мозаїка спадщини України»: погляд у майбутнє
Картини Катерини Передерій у проєкті «Мозаїка спадщини України» — це естетичне дослідження українського коду, де інженерна точність поєднується з глибиною фольклору. Її роботи надихають відчути зв’язок із могутнім минулим і побачити, як традиція може бути актуальною, сильною та вільною.
Завдяки таким митцям, як Катерина Передерій, і проєктам, як «Мозаїка спадщини України», культурна спадщина не лише зберігається, але й продовжує жити, танцювати та надихати нові покоління українців. Це мистецтво, що говорить про нас самих: про нашу силу, нашу волю та нашу незламну красу.
Читайте про цікаві виставки в Українському арт-медіа «Оксамит. Оксамитове мистецтво» – https://art.oksamyt.org/category/mystetski-novyny


